вгору

Арешт коштів боржника під час воєнного стану: що потрібно знати?

Одним із передбачених законодавством заходів примусового виконання судових та інших рішень є звернення стягнення на кошти й майно боржника. На практиці це, зокрема, може означати накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках. Про це зазначено на сайті Мін’юсту. 

Проте арешт рахунку не завжди означає повну заборону користуватися коштами. На період дії воєнного стану фізичним особам-боржникам дозволено проводити видаткові операції з одного визначеного поточного рахунку – у межах установленого законом ліміту. 

Розглянемо, за яких умов виконавець може арештувати кошти, коли такий арешт підлягає зняттю і що саме має зробити боржник, щоб отримати можливість користуватися частиною коштів на арештованому рахунку. 

Коли можуть накласти арешт на кошти боржника? 

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на кошти та інше майно боржника є одним із заходів примусового виконання рішень. 

За виконавчими документами стягнення насамперед звертається на кошти боржника в національній та іноземній валютах, а також інші цінності. До них належать, зокрема, кошти, розміщені на рахунках у банках та інших фінансових установах. 

Арешт коштів застосовується для забезпечення фактичного виконання рішення. Для цього державний або приватний виконавець виносить відповідну постанову про накладення арешту. 

На які кошти стягнення звертати не можна? 

Закон передбачає категорії коштів, на які не може бути звернено стягнення. Зокрема, це кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання та на інших рахунках, щодо яких законом встановлено відповідну заборону. 

Окремо стаття 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначає види виплат, на які не допускається звернення стягнення. 

Серед них: 

  • вихідна допомога, яка виплачується працівникові у разі звільнення; 
  • компенсація витрат працівника у зв’язку з переведенням, направленням на роботу в іншу місцевість або службовим відрядженням; 
  • матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 
  • допомога у зв’язку з вагітністю та пологами; 
  • одноразова допомога при народженні дитини; 
  • допомога при усиновленні дитини; 
  • допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 
  • допомога на лікування та допомога на поховання; 
  • окремі виплати у зв’язку із заподіянням шкоди здоров’ю або втратою годувальника. 

Якщо арешт накладено на кошти, щодо яких закон прямо забороняє звернення стягнення, такий арешт має бути знятий. Водночас закон передбачає й низку інших підстав для зняття арешту. 

У яких випадках арешт коштів знімається? 

Основні підстави для зняття арешту визначені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження». 

Зокрема, арешт може бути знятий у разі: 

  • документального підтвердження того, що рахунок має спеціальний режим використання або що законом заборонено звертати стягнення на кошти, які на ньому знаходяться; 
  • надходження на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця коштів у сумі, достатній для задоволення вимог усіх стягувачів, сплати виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів; 
  • отримання документів, які підтверджують повний розрахунок за придбане на електронних торгах майно боржника; 
  • погашення заборгованості за періодичними платежами, якщо виконання рішення може бути забезпечене іншим способом, без звернення стягнення на майно боржника; 
  • отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову. 

Цей перелік не є вичерпним. Якщо арешт було накладено з порушенням передбаченого законом порядку, він також може бути знятий за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядковується державний виконавець. 

Якщо банк або небанківський надавач платіжних послуг надає виконавцю документи, які підтверджують заборону звернення стягнення на кошти відповідного рахунку, виконавець повинен зняти арешт не пізніше наступного робочого дня після отримання таких документів. 

Водночас значення має і те, яку саме інформацію банк повідомив виконавцю. 

Верховний Суд у постанові від 29 січня 2025 року у справі № 279/809/24 зазначив, що якщо банк не повідомив державного виконавця про спеціальний режим використання рахунку, дії виконавця щодо накладення арешту на кошти та їх подальшого списання не можуть вважатися протиправними. 

Разом із тим боржник має право самостійно надати виконавцю документи, які підтверджують захищений від стягнення характер коштів. Після отримання таких документів арешт відповідних коштів має бути знятий. 

В інших випадках питання про зняття арешту може вирішуватися судом. 

Чи можна користуватися арештованим рахунком під час воєнного стану? 

Так. На період дії воєнного стану фізична особа-боржник, кошти якої арештовані, може користуватися частиною коштів з одного поточного рахунку. 

Протягом одного календарного місяця з такого рахунку дозволено здійснювати видаткові операції в межах суми, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України станом на 1 січня відповідного року. 

У межах цієї суми звернення стягнення з визначеного рахунку не здійснюється. Крім того, з такого рахунку боржник може сплачувати податки та збори, незважаючи на накладений арешт. 

Однак важливо враховувати: скористатися цим правом можна не з будь-якого арештованого рахунку. Спочатку один поточний рахунок необхідно офіційно визначити як рахунок, з якого дозволені видаткові операції. 

Якщо арешт накладено на кілька рахунків, у тому числі в різних банках, для здійснення видаткових операцій можна визначити лише один поточний рахунок в одному банку. 

Як визначити рахунок для видаткових операцій? 

Щоб отримати можливість користуватися коштами в установлених законом межах, боржник має звернутися із заявою до державного або приватного виконавця, який наклав арешт. 

Заяву можна подати: 

  • у паперовій формі – особисто або поштою; 
  • в електронній формі – з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. 

У заяві необхідно вказати: 

  • номер поточного рахунку, який боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій; 
  • найменування банку, в якому відкрито цей рахунок. 

За достовірність зазначеної інформації відповідає сам боржник. 

Після отримання заяви державний або приватний виконавець протягом двох робочих днів має винести постанову про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій. 

Не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови виконавець надсилає її до відповідного банку. 

Якщо стосовно боржника відкриті інші виконавчі провадження, виконавець перевіряє цю інформацію та надсилає постанову органам державної виконавчої служби або приватним виконавцям, які здійснюють виконання за іншими провадженнями. 

У такому разі визначений рахунок також вважається рахунком для здійснення видаткових операцій у межах інших виконавчих проваджень. 

Важливо, що зупинення виконавчих дій або самого виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні рахунку для видаткових операцій. 

Після отримання постанови виконавця банк забезпечує проведення видаткових операцій із визначеного рахунку в межах установленої законом суми. 

Таким чином, сам факт накладення арешту не завжди означає повну втрату доступу до коштів. За умови дотримання встановленої процедури фізична особа-боржник під час воєнного стану може визначити один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій та користуватися коштами в межах передбаченого законом ліміту.