Блокування операцій через фінмоніторинг: що треба знати бізнесу?

Блокування фінансових операцій або навіть рахунків через фінмоніторинг стало звичайним ризиком для бізнесу. Причини таких дій нерідко залишаються незрозумілими, а запити банків – надмірними. Тож що робити клієнту, коли операцію зупинено, а банк не пояснює деталей? На ці питання відповіли на сайті Національної асоціації адвокатів України.  

Що робити клієнту? 

Перший крок – зʼясувати, яка саме операція визнана ризиковою, та надати детальні пояснення. Банк надсилає запит, на який потрібно відповісти протягом чотирьох робочих днів. 

Якщо встигнути неможливо – варто офіційно попросити про продовження строку. Банки зазвичай дають ще 2–3 дні, але весь цей час операція залишається заблокованою. 

Типові питання стосуються: 

• походження коштів; 
• джерел надходжень на рахунок; 
• економічної суті операції; 
• логіки бізнес-процесів. 

Формальні відповіді – шлях до подальшого блокування. Рішення про розблокування залежить від внутрішньої перевірки банку та того, наскільки повно клієнт розкрив суть операцій. 

Чому запити банків такі “широкі”? 

Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” наділяє суб'єктів фінансового моніторингу широкими повноваженнями щодо збору інформації. 

Вичерпного переліку питань не існує, тому запит може стосуватися: 

• будь-яких фінансових операцій; 
• структури бізнесу; 
• мотивів відкриття компанії; 
• джерел доходів; 
• навіть особистих даних (наприклад, освіти). 

Іноді клієнту доводиться повторно відповідати на уточнювальні запитання, бо попередні документи банк визнає «недостатніми». 

Коли фінмоніторинг стає ризиком для бізнесу? 

На практиці фінмоніторинг часто сприймається не як інструмент протидії відмиванню коштів, а як фактор невизначеності та ризику. 

Наслідки можуть бути серйозними: 

• блокування рахунку; 
• затримка платежів; 
• ініціювання кримінального провадження на підставі субʼєктивних аналітичних висновків банку. 

У деяких випадках достатньо навіть усного звернення слідчого, щоб банк заблокував рахунок – хоча це суперечить законодавству. 

Незахищеність клієнта 

Міжнародні стандарти вимагають балансу між інтересами держави та правами клієнтів, але в Україні цей баланс поки не досягнуто. 

Проблеми: 

• немає персональної відповідальності банку за безпідставне блокування; 
• клієнт часто не отримує конкретних причин блокування; 
• формальна рекомендація оскаржувати дії банку в суді – практично не працює. 

Відомі випадки, коли матеріали фінмоніторингу закривались грифом “таємно”, і адвокати не могли ознайомитися з ними, що фактично унеможливлювало захист. 

Висновок: бізнес опиняється у вразливому становищі. У разі блокування рахунку важливо діяти швидко, надавати максимально повну інформацію та за потреби залучати юристів – адже відсутність чітких правил і прозорості робить фінмоніторинг значним операційним ризиком.