Час перебування працівника в полоні: чи дає право на щорічну основну відпустку?

За особою, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення особистої свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення, в разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у т. ч. психологічної допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Це передбачено ст. 11 Закону України від 26.01.2022 р. № 2010-IX “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (далі – Закон № 2010). 

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом № 2010 встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата (п. 6-1 ст. 9 Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР  “Про відпустки”, далі – Закон № 504). 

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі встановлення згідно із Законом № 2010 факту позбавлення працівника особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (п. 5 ч. 2 ст. 11 Закону № 504). 

Отже, щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі встановлення згідно із Законом № 2010 факту позбавлення працівника особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.  

Весь період позбавлення особистої свободи повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. 

Про це повідомило Східне міжрегіональне управління Держпраці на своєму Телеграм-каналі.