вгору

Чергове пом’якшення валютних обмежень – з 14.01.2026 р.

НБУ з 14.01.2026 р. пом’якшує низку валютних обмежень та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу. 

По-перше, розширюються можливості компаній у межах стимулюючої валютної лібералізації. 

НБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт – “позиковий”, щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. Ключова мета таких змін – створити регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації “старих” зовнішніх позик вітчизняними компаніями, що важливо для залучення нових ресурсів в економіку України. 

Розмір “позикового” ліміту дорівнюватиме сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 01.01.2026 р. 

У межах “позикового” ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією: 

  • погашення “старих” кредитів та позик (одержаних до 20.06.2023 р.) й виплата процентів за ними; 
  • розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23.02.2021 р.; 
  • повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, яка була сплачена до 23.02.2022 р.; 
  • фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений ліміт); 
  • репатріація дивідендів (понад встановлений ліміт). 
  • Серед особливостей “позикового” ліміту слід виділити такі:  
  • у разі погашення основної суми залученого кредиту еквівалентно зменшуватиметься гранична сума в межах “позикового” ліміту; 
  • після здійснення операцій у межах “позикового” ліміту переказ коштів з України для погашення основної суми залученого кредиту обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на суму операцій, здійснених у межах ліміту; 
  • валютні операції в межах “позикового” ліміту здійснюються в банку, на рахунки в якому бізнес отримав залучений кредит. 

Інші параметри таких кредитів мають відповідати загальним умовам для “нових” запозичень з-за кордону, встановленим постановою Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 р. (зі змінами): 

  • за кредитом має дотримуватися максимальна процентна ставка в розмірі 12% річних; 
  • заборонено дострокове проведення платежів за кредитом; 
  • позичальник-резидент матиме змогу сплачувати за такими кредитами проценти (зокрема за рахунок купленої валюти); 
  • дозволяється погашення основної суми кредиту (в межах залишку граничної суми “позикового” ліміту) за рахунок власної іноземної валюти та з другого року користування кредитом також за рахунок купленої іноземної валюти. 

По-друге, вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізосіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений / непоставлений товар. 

Умови для проведення відповідних операцій є такими: 

  • повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару; 
  • сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі; 
  • продавець/виробник здійснює повернення коштів за товар у порядку та строки, передбачені вимогами Закону України “Про захист прав споживачів”. 

Зміни дадуть змогу забезпечити рівні умови для фізосіб – споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників. Водночас це не створить додаткового попиту на валюту – він нівелюється продажем валюти, що надійшла в Україну під час купівлі товару. 

По-третє, уточнюються особливості регулювання валютних операцій. 

Із метою імплементації розпорядження КМУ від 05.11.2025 р. № 1209-р НБУ запровадив кілька заходів у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів, а саме: 

  • передбачив, що вимоги щодо граничних строків розрахунків не поширюватимуться на товари, що експортуються згідно із зовнішньоекономічним договором, право вимоги за яким перейшло до ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА), на суму сплаченого ЕКА страхового відшкодування експортеру товарів. Цей захід сприятиме досягненню головної мети створення та функціонування ЕКА – стимулюванню експорту продукції, робіт та послуг українського походження; 
  • вилучив експорт страхових послуг з переліку операцій, до яких застосовується вимога щодо дотримання граничних строків розрахунків. У такий спосіб НБУ уніфікував валютне регулювання операцій зі страхування з регулюванням для інших фінансових послуг, на здійснення яких граничні строки розрахунків не поширюються. 

Пом’якшення валютних обмежень затверджено постановою Правління НБУ № 2 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”, а уточнення валютного регулювання – постановою Правління НБУ № 3 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67”. 

Обидві постанови ухвалені 13.01.2026 р. та набрали чинності з 14.01.2026 р. 

Довідково 

У травні 2025 р. НБУ розширив формат лібералізаційних заходів, доповнивши його заходами зі стимулюючої лібералізації. Метою такого підходу є сприяння припливу додаткового капіталу в економіку України за рахунок стимулів, закладених у політику пом’якшення валютних обмежень. 

Наразі бізнес має змогу здійснити критично важливі для його розвитку операції у межах “інвестиційного” та “донатного” лімітів. “Інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону у валюті у статутний капітал підприємств з 10.05.2025 р. “Донатний” ліміт розраховується як обсяг коштів, перерахованих компанією з 07.08.2025 р. на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Із 14.01.2026 р. запрацював також “позиковий” ліміт. 

Про це повідомив регулятор.