вгору
27.08.2026
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, а також їх частки. Це визначено пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того ПКУ визначено, що до об’єктів житлової нерухомості належать будівлі, віднесені законодавством до житлового фонду, а також дачні та садові будинки (пп. 14.1.129 ПКУ) .
Об’єкти нежитлової нерухомості включають будівлі та приміщення, які не належать до житлового фонду. Зокрема, до таких об’єктів віднесено господарські (присадибні) будівлі та допоміжні нежитлові приміщення, зокрема сараї, гаражі, літні кухні, майстерні, погреби, навіси, котельні, трансформаторні підстанції та інші аналогічні споруди (пп. 14.1.129-1 ПКУ).
Згідно з пп. 14.1.15 ПКУ будівлями вважаються земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних конструкцій і утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання чи перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, зберігання матеріальних цінностей або здійснення господарської діяльності.
Натомість споруди є земельними поліпшеннями, які не належать до будівель та призначені для виконання спеціальних технічних функцій (пп. 14.1.238 ПКУ).
Відповідно до Національного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573, до інженерних споруд належать усі споруди, що не належать до будівель, у т. ч. лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них віднесено до розд. 2 Класифікатора, зокрема, підрозділи:
Отже, об’єкти нерухомості, віднесені до розділу 2 Національного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 і які не відповідають ознакам будівель у розумінні пп. 14.1.15 ПКУ, не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Про це повідомили податківці Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.