Чи має право ФО укласти договір про добровільну сплату ЄСВ та який розмір ЄСВ при цьому передбачений?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є особи, які беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Це встановлено п. 15 ч. першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. 

Відповідно до абз. п’ятого – шостого ч. першої ст. 10 Закону № 2464 до платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, відносяться особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 ч. першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників ЄСВ, визначених п. п. 4, 5 та 5-1 ч. першої ст. 4 Закону № 2464, у т. ч. іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та домашні працівники. 

Домашній працівник – це фізособа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем (ст. 173-2 гл. XI-А Кодексу законів про працю України). 

Згідно з ч. другою ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені, зокрема, в абз. п’ятому ч. першої ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). 

Особи, зазначені в ч. першій ст. 10 Закону № 2464, подають до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску). 

З особою, яка подала до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору (абз. третій ч. третьої ст. 10 Закону № 2464). 

Базою нарахування ЄСВ для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 ч. першої ст. 7 Закону № 2464). 

Частиною шостою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що ЄСВ для осіб, які мають право на його добровільну сплату, встановлюється у розмірі, визначеному ст. 8 Закону № 2464 (крім випадків одноразової сплати, передбачених ч. п’ятою ст. 10 Закону № 2464). 

Так, згідно з ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок: 

• для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ (ч. п’ята ст. 8 Закону № 2464); 
• для осіб, які є домашніми працівниками і беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі 22% суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (ч. чотирнадцята прим. 2 ст. 8 Закону № 2464). 

Відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 201.05.