вгору
12.08.2026
Мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається відповідно до пп. 14.1.114-2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності або користуванні платника податків.
МПЗ визначається за той період податкового (звітного) року, протягом якого земельна ділянка перебувала у власності або користуванні платника податків (пп. 38-1.1.4 ПКУ).
Порядок розрахунку та зменшення МПЗ для платників податку на прибуток встановлено п. 141.9 ПКУ.
Під час визначення суми, на яку можна зменшити загальне МПЗ, враховуються сплачені протягом звітного року:
Водночас пп. 141.9.2 та 141.9.3 ПКУ передбачають, що до такої суми не включаються помилково або надміру сплачені податки та збори.
Згідно з пп. 14.1.115 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (пп. 14.1.175 ПКУ).
Разом із тим, згідно з п. 87.1 ПКУ, джерелом сплати податкових зобов’язань або погашення податкового боргу можуть бути як власні кошти платника, так і наявна переплата (п. 43.4-1 ПКУ). Тобто якщо нараховані у звітному році податкові зобов’язання були погашені за рахунок переплати, що виникла в попередніх періодах, вони вважаються сплаченими.
Таким чином, платники податку на прибуток, які звітують поквартально або раз на рік, мають право зменшити суму загального МПЗ на суми податків, зборів і платежів, визначених пп. 141.9.2 – 141.9.3 ПКУ, якщо:
Отже, сплачені за рахунок переплати податкові зобов’язання та погашений податковий борг можуть враховуватися для зменшення загального МПЗ.
Про це нагадали податківці Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.