вгору
17.09.2026
Якщо директор отримував конкретну зарплату, але рішення загальних зборів про її затвердження відсутнє, чи може компанія після звільнення заявити: «Оклад не затверджено зборами, тож при розрахунку вихідної допомоги ми його не враховуємо»?
У постанові від 29 липня 2026 року у справі № 906/948/25 Верховний Суд зазначив: така логіка працює не завжди.
Що сталося?
Керівник пропрацював у товаристві майже три роки та був звільнений на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Після звільнення він вимагав виплати належної за законом вихідної допомоги.
Товариство відмовилося сплачувати кошти у повному обсязі, аргументуючи це тим, що директор самовільно призначив собі оклад без відповідного рішення учасників. Проте суди всіх інстанцій підтримали екс-керівника.
Що сказав Верховний Суд?
Визначення розміру винагороди керівного органу – це виключна компетенція загальних зборів. Однак суд зважив на ключові факти:
За таких умов суди кваліфікували дію підприємства як «мовчазну згоду». Як наслідок, фактичний оклад директора був повністю врахований під час розрахунку вихідної допомоги.
Який розмір вихідної допомоги?
Звільнення відбулося за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, тому застосовується ст. 44 КЗпП України.
У такому випадку працівникові має бути виплачена вихідна допомога у розмірі не менше шести середніх заробітних плат.
Окремо суд оцінював і те, що товариство не здійснило належну виплату в день звільнення, з урахуванням вимог ст. 116 КЗпП України.
Ключове застереження для власників бізнесу
Це рішення не дає керівникам карт-бланш на самовільне визначення своїх зарплат. Суд не легалізував відсутність рішень загальних зборів, а лише звернув увагу на бездіяльність та тривалу виплату окладу самим підприємством.
Якщо власники вважають, що директор самовільними нарахуваннями завдав компанії збитків, вони мають право звернутися до суду з окремим позовом про їх відшкодування. Але це не дає права автоматично ігнорувати фактично виплачену зарплату під час підрахунку вихідної допомоги.
Що з цього варто взяти роботодавцям?
Судова практика вкотре доводить необхідність повної синхронізації корпоративних і кадрових процесів. Щоб уникнути подібних ризиків, компанія зобов'язана належним чином оформлювати:
Спроба виправдати невиплату коштів відсутністю протоколу зборів – слабка позиція в суді, якщо компанія роками мовчки виплачувала цю зарплату.
У подібних спорах значення можуть мати не лише формальні корпоративні рішення, а й те, як сторони фактично виконували трудові відносини протягом усього періоду роботи.
Про це повідомили фахівці Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці ФБ.