вгору
28.08.2026
Купівля акцій сама по собі не гарантує заробітку. Їхня вартість може зростати або падати, а компанія не зобов’язана регулярно виплачувати частину прибутку своїм акціонерам.
Один із можливих способів отримати дохід від акцій – дивіденди. Це частина прибутку компанії, яку вона вирішує розподілити між акціонерами.
Але як виникає право на дивіденди? Чому одна компанія їх виплачує, а інша – ні? Що саме отримує інвестор, купуючи акції? На ці питання детально відповіли фахівці НКЦПФР.
Що купує інвестор разом з акцією?
Акція – це цінний папір, який засвідчує майнові права його власника щодо акціонерного товариства.
Коли інвестор купує акції, він стає акціонером і набуває права, передбачені законодавством та типом придбаних акцій. Одним із таких прав може бути право на дивіденди – якщо компанія ухвалила рішення про їх виплату.
Наприклад, компанія «Кава&Ко», яка випустила 1 млн акцій.
Інвестор придбав 1 000 акцій, тобто володіє 0,1% усіх акцій компанії.
За рік «Кава&Ко» отримала 10 млн грн чистого прибутку. Чи означає це, що всі 10 млн грн автоматично розподілять між акціонерами, – ні.
Прибуток компанії та дивіденди акціонера – це не одне й те саме.
Чому прибуток не завжди перетворюється на дивіденди?
Після отримання прибутку компанія має вирішити, як ним розпорядитися. Виплата дивідендів – лише один із можливих варіантів.
Кошти можна, наприклад:
Припустимо, «Кава&Ко» заробила 10 млн грн і планує відкрити ще п’ять кав’ярень. Для цього потрібні додаткові кошти. Компанія може залишити весь прибуток у бізнесі та спрямувати його на розширення.
Тому прибуткова компанія цілком може не виплачувати дивіденди. Сам факт відсутності дивідендів не означає, що з бізнесом щось не так.
Компанія може свідомо відмовитися від виплат сьогодні, щоб інвестувати в розвиток. Якщо такі інвестиції будуть успішними, бізнес потенційно зростатиме, а разом із ним може збільшитися і вартість акцій.
Можливий і компромісний варіант.
Наприклад, із 10 млн грн прибутку «Кава&Ко» вирішує:
Якщо в обігу 1 млн акцій, дивіденд становитиме 4 грн на одну акцію.
Інвестор, який володіє 1000 акцій, отримає:
Отже, важливо не плутати прибуток компанії з дивідендним доходом акціонера.
Як виникає право на дивіденди?
У спрощеному вигляді процес можна представити так:
Тобто між «компанія отримала прибуток» і «інвестор отримав гроші» є кілька окремих юридичних та корпоративних етапів.
Крім того, законодавство визначає випадки, коли товариство не має права ухвалювати рішення про виплату дивідендів або здійснювати таку виплату. Тому відсутність дивідендів іноді є не лише результатом рішення компанії, а й наслідком встановлених законом обмежень.
Хто саме отримує дивіденди?
Сам факт того, що інвестор колись придбав акції, ще не означає, що він отримає конкретну дивідендну виплату.
Право на оголошені дивіденди мають особи, які включені до відповідного переліку осіб, що мають право на їх отримання, сформованого згідно із законодавством.
Повернімося до нашого прикладу.
«Кава&Ко» оголосила дивіденд у розмірі 4 грн на акцію. Інвестор володіє 1 000 акцій і включений до відповідного переліку.
Отже, його дивідендний дохід становитиме:
За однакових умов виплата власникам акцій одного типу та класу здійснюється пропорційно до кількості акцій.
Тому власник:
Як дивіденди потрапляють до інвестора?
В Україні дивіденди можуть виплачуватися через депозитарну систему, а в передбачених законом випадках – безпосередньо акціонерам.
Для інвестора це означає, що значна частина процесу проходить через інфраструктуру ринку капіталу, де обліковуються права на його цінні папери.
Якщо виплата відбувається через депозитарну систему, спрощено ланцюжок можна показати так:
Тому після оголошення дивідендів акціонеру не потрібно самостійно звертатися до компанії, щоб підтверджувати кількість належних йому акцій. Відповідна інформація обліковується в депозитарній системі, а перелік осіб, які мають право на дивіденди, формується за встановленою процедурою.
Чи означають високі дивіденди вигідну інвестицію?
Не обов’язково.
На перший погляд може здатися, що чим більше дивідендів виплачує компанія, тим привабливішою є її акція. Проте дивідендна виплата сама по собі не дає повної картини.
Наприклад, велика виплата може бути разовою – після продажу частини бізнесу або завдяки використанню накопиченого прибутку попередніх років.
Водночас компанія, яка не виплачує дивіденди сьогодні, може активно інвестувати кошти в розвиток. Успішний розвиток бізнесу потенційно може сприяти зростанню вартості акцій у майбутньому.
Тому під час оцінки компанії інвестори дивляться не лише на розмір дивідендів, а й на:
Дивіденди – не єдиний спосіб заробити на акціях
Умовно можна виділити два основні джерела потенційного доходу від акцій.
Перший – дивіденди. Інвестор отримує частину прибутку, якщо компанія ухвалила рішення про її розподіл.
Другий – зростання вартості акцій.
Наприклад, інвестор придбав 1000 акцій «Кава&Ко» по 50 грн. Його вкладення становили 50000 грн.
Згодом ринкова ціна однієї акції зросла до 60 грн. Тепер пакет коштує 60000 грн.
Якщо інвестор продасть акції за цією ціною, різниця між ціною купівлі та продажу становитиме 10000 грн – без урахування податків, комісій та інших витрат.
Але ціна може рухатися і в протилежному напрямку. Акції можуть подешевшати, а компанія – скоротити дивіденди або взагалі відмовитися від їх виплати.
Тому ані дивіденди, ані зростання вартості акцій не є гарантованими.
Що варто запам’ятати?
Головна ідея проста: компанія може заробити прибуток, але це ще не означає, що акціонер одразу отримає гроші. Спочатку компанія має вирішити, як використати прибуток, ухвалити відповідне рішення про дивіденди та визначити осіб, які мають право на виплату.