вгору
13.08.2026
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, бухгалтерських регістрів, фінансової звітності та інших документів, передбачених законодавством. Це передбачено вимогами абз. першого п. 44.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нагадаємо, 28.04.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» від 20.03.2023 р. № 2970-IX (далі – Закон № 2970), яким, зокрема, у п. 44.3 ПКУ передбачено нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів.
Згідно з чинними нормами ПКУ, платник податків зобов’язаний забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
Строк зберігання розраховується з дня подання податкової звітності, для складання якої використовувалися відповідні документи. Якщо звітність не подавалася, відлік починається від граничного строку її подання (абз. другий пп. 44.3.4 ПКУ).
У разі ліквідації платника податків документи за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю мають бути передані до архіву в установленому порядку (абз. третій пп. 44.3.4 ПКУ).
Водночас 1825-денний строк зберігання застосовується до документів, які:
Про це повідомили податківці Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.