вгору

ДСНС підготувала методичні рекомендації щодо облаштування безпечних просторів

Державна служба з надзвичайних ситуацій України (далі – ДСНС) розробила та опублікувала методичні рекомендації ДСНС щодо облаштування безпечних просторів для суб’єктів господарювання, персоналу та відвідувачів. Методичні рекомендації підготовлено на виконання постанови Кабміну від 4 вересня 2026 року № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу». 

Нагадаємо, раніше Мінекономіки встановило для підприємств строк до 4 грудня, щоб облаштувати укриття для продовження роботи у звичному режимі за жовтого рівня загрози. Водночас на початку листопада, зважаючи на звернення бізнесу, Уряд запропонував переглянути вимоги до роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги і відтермінував їх до 4 березня 2027 року. 

Що визначено в Методичних рекомендаціях? 

Згідно з наданими методичними рекомендаціями, для облаштування безпечного простору пропонується комплекс інженерно-конструктивних, просторових та організаційно-побутових заходів. 

Що таке безпечний простір і для чого його облаштовують? 

Безпечний простір – це спеціально визначена частина приміщення будівлі або споруди, облаштована з метою мінімізації ризику ураження працівників і відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження. 

Йдеться, зокрема, про захист від: 

  • надлишкового тиску у фронті вибухової ударної хвилі; 
  • динамічної дії вражаючих елементів; 
  • вторинних уламків будівельних конструкцій. 

Такі простори облаштовують суб’єкти господарювання, які є балансоутримувачами відповідних приміщень, будівель або споруд. При цьому їх облаштування має ґрунтуватися на проведених розрахунках. 

Важливо! Безпечний простір не належить до фонду захисних споруд цивільного захисту. Його наявність не звільняє підприємство від обов’язку створювати захисні споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення під час нового будівництва чи реконструкції відповідно до законодавства. 

Хто відповідає за облаштування безпечного простору? 

Організацію робіт забезпечує балансоутримувач приміщення, будівлі або споруди. 

До його завдань належать: 

  • визначення потенційно придатних приміщень; 
  • збирання необхідних вихідних даних; 
  • визначення потреби в залученні компетентних фахівців; 
  • організація розрахункової перевірки; 
  • документування рішення про облаштування безпечного простору; 
  • забезпечення належного облаштування приміщення. 

Для виконання відповідних робіт можуть залучатися фахівці, компетентність і кваліфікація яких відповідають характеру робіт та вимогам законодавства. 

Як вибрати приміщення для облаштування безпечного простору? 

Вибір приміщення має ґрунтуватися на комплексному оцінюванні його фактичного стану та конструктивних особливостей. 

Насамперед потрібно перевірити два основні критерії: 

  • Безпека людей. Основним критерієм є захист від максимального надлишкового тиску у фронті вибухової ударної хвилі, небезпечного для людини. У рекомендаціях наведено показник 10 кПа (0,1 кгс/см²). 
  • Стійкість будівельних конструкцій. Огороджувальні конструкції безпечного простору мають зберігати цілісність під дією розрахункового надлишкового тиску вибухової ударної хвилі. 

Під час вибору приміщення також слід оцінити: 

  • фактичний стан стін, перекриттів та інших конструкцій; 
  • можливі шляхи проникнення ударної хвилі; 
  • ризик утворення вторинних уламків; 
  • імовірність руйнування суміжних конструктивних елементів; 
  • доступність виходів та ризик їх блокування; 
  • умови перебування людей. 

Які приміщення краще використовувати? 

Методичні рекомендації передбачають низку підходів до вибору приміщень. 

Перевагу рекомендується надавати: 

  • підвальним і цокольним приміщенням або їх окремим частинам; 
  • приміщенням, огороджувальні конструкції яких мають підвищену стійкість до вибухової хвилі; 
  • приміщенням, які забезпечують ефективний захист від уламків; 
  • частинам будівлі, розташованим у її ядрі жорсткості, зокрема біля монолітних стін сходових кліток або ліфтових шахт. 

Рекомендовано, щоб безпечний простір був відокремлений від зовнішнього середовища щонайменше двома стінами. 

Опорні та зовнішні огороджувальні конструкції будівель мають бути виконані із залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів. 

Для зовнішніх стін наведено такі рекомендовані параметри товщини: 

  • кам'яні та цегляні стіни – не менше 2–2,5 цеглини (від 56 см); 
  • залізобетонні стіни, блоки та панелі – не менше 30 см. 

Для приміщень із монолітним залізобетонним перекриттям рекомендації передбачають товщину не менше 300 мм, три сітки армування діаметром від 16 мм, розташовані на відстані не більше 150 мм одна від одної, та захисний шар бетону завтовшки від 30 мм. 

Які конструкції потрібно перевірити? 

Перед використанням приміщення як безпечного простору необхідно оцінити стійкість усіх елементів, які формують його межі. 

Перевірці підлягають: 

  • стіни та перекриття; 
  • покриття й підлога (за потреби); 
  • опори та вузли з'єднань; 
  • анкери та монтажні шви; 
  • перемички; 
  • двері, рами та захисні екрани. 

Окремо потрібно оцінити несучу здатність конструкцій, їхню міцність, надійність опорних вузлів і кріплень, загальну стійкість до зсуву та перекидання, а також допустимі деформації. 

Для збірних конструкцій додатково перевіряють стики та закладні деталі. Для кам'яної кладки, газобетону й інших крихких матеріалів враховують ризик раптового руйнування та утворення уламків.  

Як додатково посилити захист приміщення? 

Для підвищення захисту від уламків і динамічної дії вражаючих елементів можна використовувати додаткові конструкції та засоби захисту. 

Зокрема, рекомендується розглядати: 

  • габіони, наповнені ґрунтом або піском; 
  • легоблоки; 
  • металеві ролети із системою зачинення; 
  • додаткові захисні екрани; 
  • протиосколкові плівки. 

Також допускається розміщення всередині будівлі первинного (мобільного) укриття, виготовленого відповідно до ДСТУ 9329:2025, із використанням його як безпечного простору. 

Зверніть увагу! Установлення додаткових захисних конструкцій не повинно створювати нових ризиків для експлуатації будівлі та перебування людей. Після таких змін необхідно повторно провести відповідні розрахунки. 

Які вимоги до площі, входів і виходів? 

Безпечний простір повинен забезпечувати достатньо місця для перебування розрахункової кількості людей, а також можливість організованої евакуації. 

Основні рекомендовані параметри: 

  • Площа: 1,2 м² на одну особу. 
  • Внутрішній об'єм: не менше 1,5 м³ на одну особу. 
  • Висота приміщення: не менше 1,8 м. 
  • Кількість виходів: рекомендовано два або більше, розташованих на відстані один від одного. 
  • Ширина дверного отвору: не менше 0,9 м. 

Важливо також передбачити доступні шляхи входу та виходу для маломобільних груп населення. 

Вхід до безпечного простору не рекомендується розташовувати у прямій проєкції отворів у зовнішніх стінах будівлі. 

Де не можна облаштовувати безпечні простори? 

Під час вибору приміщення потрібно враховувати не лише міцність його конструкцій, а й можливі додаткові небезпеки. 

Зокрема, безпечні простори не слід розміщувати: 

  • поруч із резервуарами, де зберігаються небезпечні хімічні, легкозаймисті, горючі або вибухонебезпечні речовини; 
  • у місцях, через які проходять магістральні водопровідні, каналізаційні та інші інженерні комунікації (крім внутрішньобудинкових мереж); 
  • у приміщеннях, які зазнають негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод. 

Також варто звернути увагу на внутрішнє оздоблення. Не рекомендується використовувати приміщення з горючими та крихкими матеріалами, зокрема керамічною плиткою, дзеркалами та склом. 

Приміщення повинно перебувати в задовільному санітарному та протипожежному стані. 

Чим потрібно обладнати безпечний простір? 

Щоб забезпечити належні умови перебування людей, рекомендується передбачити: 

  • місця для сидіння або лежання; 
  • автономні системи вентиляції та освітлення; 
  • засоби сигналізування про присутність людей; 
  • засоби оповіщення та зв'язку (телефон, радіоприймач, доступ до Інтернету, Wi-Fi); 
  • запаси води та їжі; 
  • аптечку та засоби першої медичної допомоги; 
  • первинні засоби пожежогасіння відповідно до вимог пожежної безпеки. 

Окрему увагу слід приділити вентиляції. Приміщення повинно мати природну або примусову вентиляцію. Якщо в безпечному просторі планується розміщення понад 50 осіб, рекомендується передбачити примусову вентиляцію з механічним спонуканням. 

Обладнання має забезпечувати можливість безперервного перебування людей у приміщенні щонайменше чотири години. 

Як оформити рішення про облаштування безпечного простору? 

Рішення про використання конкретного приміщення як безпечного простору рекомендується оформлювати звітом довільної форми. 

У ньому варто зазначити: 

  • опис будівлі та приміщення; 
  • перелік використаних вихідних даних; 
  • прийняті розрахункові сценарії; 
  • застосований розрахунковий метод; 
  • рекомендовані заходи щодо облаштування. 

Балансоутримувач повинен забезпечити збереження такого звіту. 

Крім того, про наявність і розташування безпечних просторів необхідно інформувати працівників та відвідувачів. Для цього на входах до приміщень, будівель, споруд або територій, а також на зовнішніх стінах чи огорожах розміщують відповідні таблички. Вимоги до їх оформлення визначені постановою КМУ від 15.09.2026 № 1128. 

Балансоутримувач також повинен забезпечити можливість інформування людей, які перебувають у безпечному просторі, у разі зміни рівня загрози із жовтого на червоний. 

Якщо безпечний простір втратив свої захисні властивості, його використання необхідно припинити.