вгору

Фінансова стратегія 2026–2030: шлях до європейських стандартів

Мінфін оприлюднив проєкт розпорядження Кабміну «Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026 – 2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації» (далі – проєкт розпорядження). 

Зазначений проєкт розпорядження запускає масштабну реформу системи управління державними фінансами, яка стане ключовим етапом на шляху до членства в ЄС.  

Метою проєкту розпорядження є створення стійкої системи управління державними фінансами, узгодженої зі стандартами ЄС, з акцентом на прозорість, цифровізацію та ефективність. 

Ключові зміни: 

  1. Податкова та митна система 
  • Імплементація Національної стратегії доходів до 2030 р.; 
  • Гармонізація ставок акцизів, ПДВ, податку на прибуток з ЄС; 
  • Запровадження e-аудиту, DAC7, ATAD, акцизу на солодкі напої; 
  • Удосконалення правил для запобігання маніпуляціям між пов’язаними компаніями; 
  • Модернізація митних ІТ-систем, розвиток NCTS, АЕО. 
  1. Бюджетне планування 
  • Середньострокове планування на всіх рівнях (державному та місцевому); 
  • Програмно-цільовий метод (ПЦМ) з гендерним та кліматичним підходом; 
  • Стратегічне планування: єдина архітектура, каскадування цілей, цифровий моніторинг. 
  1. Управління ризиками та боргом 
  • Реєстр фіскальних ризиків, стрес-тестування держпідприємств; 
  • Фіскальні правила: дефіцит ≤3% ВВП, борг ≤60% ВВП до 2027 р.;  
  • Гармонізація боргової політики з ЄС. 
  1. Цифровізація 
  • Розвиток ІТ-систем Мінфіну, Казначейства, ДПС, митниці; 
  • Впровадження Е-аудиту для контролю фінансових операцій; 
  • Поєднання HRMIS з системами управління навчанням (LMS), автоматизація казначейських процесів; 
  • Перехід на цифрові формати звітності для підвищення прозорості. 
  1. Контроль та аудит 
  • Внутрішній контроль і аудит за стандартами ЄС (GIAS); 
  • Сертифікація аудиторів, створення аудиторських комітетів; 
  • Включення оцінки ризиків до Бюджетної декларації за стандартами МВФ; 
  • Розробка методичних підходів для оцінки ефективності; 
  • Захист фінансових інтересів ЄС (AFCOS, OLAF). 
  1. Інституційна спроможність 
  • Створення прозорої системи планування, відбору та моніторингу інвестиційних проєктів; 
  • Координація великих проєктів відновлення 
  • HR-модель на основі компетенцій; 
  • Мережа внутрішніх тренерів, оновлення навчальних програм.