вгору
15.12.2025
Мін'юст надав роз'яснення щодо дискримінації осіб з інвалідністю у сфері праці: як захистити свої права при працевлаштуванні.
Дискримінація за ознакою інвалідності суперечить принципу рівності, закріпленому в українському законодавстві. Обмеження прав людини через стан здоров’я заборонені Конституцією, профільними законами та підзаконними актами.
У міжнародній практиці таке упереджене ставлення визначають терміном ейблізм – системне недооцінювання можливостей людей з інвалідністю та створення бар’єрів, що призводять до їх фактичного виключення з суспільного життя. Особливо часто такі прояви фіксують у сфері праці, коли кандидати з інвалідністю стикаються з необґрунтованими відмовами під час працевлаштування.
У межах проєкту «Право на повагу» підготовлено матеріал про те, які гарантії мають люди з інвалідністю та як захищати свої права.
Правові гарантії рівного ставлення
Ст. 24 Конституції гарантує рівність усіх громадян та забороняє будь-які обмеження за ознакою інвалідності. Ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначає дискримінацію як необґрунтоване обмеження прав за певними ознаками, зокрема інвалідністю.
Для сфери праці важливе також положення ст. 2-1 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), відповідно до якої забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема за ознакою інвалідності, а роботодавець зобов’язаний забезпечити рівні можливості для кожного працівника.
Ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» передбачає право працювати на рівних умовах та можливість створення спеціальних робочих місць.
Отже, дискримінацією вважаються не лише пряма відмова у прийнятті на роботу, а й встановлення невиправданих вимог, перешкоджання виконанню трудових обов’язків чи відмова адаптувати робоче місце відповідно до рекомендацій реабілітаційної програми.
Пільги та гарантії під час працевлаштування
КЗпП передбачає низку гарантій для людей з інвалідністю. Серед них:
Роботодавець зобов’язаний забезпечити необхідні умови праці, навчання та перекваліфікацію, виходячи з медичних рекомендацій.
Як захищати свої права?
Якщо людина вважає, що під час працевлаштування її права були обмежені, вона має право вимагати письмове обґрунтування відмови в прийнятті на роботу. Відмова, не пов’язана з кваліфікацією чи діловими якостями кандидата, є порушенням трудового законодавства.
Додатково роботодавець зобов’язаний створити умови праці відповідно до програми реабілітації. Невиконання цього обов’язку також може розглядатися як дискримінація.
У разі порушення прав людина може звертатися до:
Повага до прав і гідності – основа безбар’єрного ринку праці
Недискримінаційний доступ до праці є важливою складовою виконання Україною міжнародних зобов’язань, зокрема Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Мін’юст наголошує на необхідності дотримання принципу рівності та закликає громадян відстоювати свої права.
Отримати безоплатну правову допомогу можна у системі БПД – юристи надають консультації як дистанційно, так і під час особистого прийому.