вгору

Кабмін підтримав оновлений законопроєкт щодо запровадження звітності зі сталого розвитку

Кабмін повторно погодив та направив до Верховної Ради України зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Про це сказано на сайті Мінфіну. 

Документ, розроблений Мінфіном, гармонізує українське законодавство з оновленими директивами ЄС та реалізує вимоги Угоди про асоціацію. 

Що передбачено законопроектом? 

1. Запровадження звітності зі сталого розвитку 

Однією з ключових змін стане обов'язкове розкриття компаніями інформації про стале розвиток . Йдеться, зокрема, про дані щодо впливу діяльності підприємств на довкілля та суспільство, дотримання прав працівників та прав людини, а також заходи із запобігання корупції. 

Звітність буде формуватись відповідно до європейських стандартів сталого розвитку (ESRS) та входитиме до складу звіту про управління окремим розділом. Подавати її планується в електронному форматі за відповідною таксономією, що спростить аналіз інформації інвесторами, партнерами та державними органами. 

Нові вимоги будуть поширюватися на великі підприємства , чистий оборот яких перевищує 450 млн. євро, а середня кількість працівників становить понад 1000 осіб. 

Першим звітним роком за новими правилами стане 2028 рік. Такий перехідний період має дати бізнесу час підготувати необхідні процеси та системи звітності. 

2. Змінюватися критерії класифікації підприємств 

Законопроект також передбачає оновлення критеріїв, за якими підприємства поділяються на мікро-, малі, середні та великі. Показники вартості активів та чистого обороту пропонується привести у відповідність до актуальних норм ЄС. 

Категорія 

Балансова вартість активів 

Чистий оборот 

Мікропідприємства 

до 450 тис. євро 

до 900 тис. євро 

Малі підприємства 

до 5 млн євро 

до 10 млн євро 

Середні підприємства 

до 25 млн євро 

до 50 млн євро 

Великі підприємства 

понад 25 млн євро 

понад 50 млн євро 

Критерій щодо середньої кількості працівників залишається без змін. 

Обновлені порогові значення мають забезпечити точніший розподіл підприємств за категоріями та зменшити ризик застосування надмірних звітних вимог через номінальне зростання фінансових показників, зокрема внаслідок інфляції. 

3. Державні підприємства перейдуть на МСФЗ 

Окремий блок змін стосується державного сектору. Державні унітарні підприємства та господарські товариства , в яких державі належить понад 50% акцій або часток, мають перейти на ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). 

Для таких підприємств також передбачається обов'язок складати звіт про управління. 

Це має підвищити прозорість державного сектору та зробити фінансову інформацію держпідприємств більш зрозумілою для міжнародних інвесторів. 

Чому це важливо? 

Запровадження звітності зі сталого розвитку є частиною адаптації українських правил до європейських. Єдині підходи до розкриття нефінансової інформації дозволяють українським компаніям працювати за більш зрозумілими для європейського бізнесу правилами та можуть спростити доступ до международного капіталу. 

Водночас передбачень до 2028 року перехідний період дає підприємствам можливість поступово підготуватися до нових вимог. Оновлення критеріїв класифікації підприємств, своєю чергою, має зробити систему звітності більш збалансованою. 

Довідково 

Законопроект розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку, схваленої розпорядженням Кабміном від 18 жовтня 2024 року № 1015-р, а також Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, затвердженої постановою Кабміну від 1 квітня 2028. 

У зв'язку з формуванням нового складу Правительству проект закону було повторно схвалено на засіданні Кабінету Міністрів та направлено до Парламенту (на момент написання цього матеріалу оновлення законопроект ще не опубліковано на сайті ВРУ). 

Про попередній законопроект ми писали тут .