Мінус чверть зарплати за дистанційку: що каже закон?

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 Кодексу Законів про працю України, далі – КЗпП). 

Відповідно до ст. 21 Закону України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. 

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. третьою ст. 32 КЗпП, що стосується оплати праці,  здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.  

Якщо трудові обов’язки не змінилися, працівник виконує такий же обсяг роботи як і раніше дистанційно, роботодавцем не приймалися рішення про зміну умов праці на підприємстві у бік погіршення та не здійснювалося повідомлення працівників про зазначені зміни до їх запровадження, то видане розпорядження роботодавця про нарахування зарплати працівникам, які виконують роботу дистанційно, у меншому розмірі не може вважатися законним.  

Роботодавець не має права зменшити зарплату окремим працівникам лише на тій підставі, що вони працюють дистанційно. 

Про це інформує Східне міжрегіональне управління Держпраці на своїй сторінці в Телеграм.