вгору

Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи: законопроєкт 15111-д прийнято за основу

ВРУ прийняла в першому читанні (за основу) законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. № 15111-д). 

На сьогодні сфера digital-економіки є одним з ключових драйверів зростання по всьому світу. Тому регулювання діяльності цифрових платформ, а також обміну інформацією про доходи, отримані через такі платформи, є необхідністю для подальшої інтеграції в ЄС та глобальну економіку. 

Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо). 

Реалізація положень законопроєкту стануть кроком до детінізації економіки, що дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи обміну інформацією про доходи з цифрових платформ, а також підвищити прозорість цього ринку послуг. 

Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 р. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови. 

Міжнародний обмін інформацією (Директива ЄС DAC 7 та стандарти ОЕСР) 

Законопроєкт № 15111-д передбачає запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією  відповідно до Модельних правил ОЕСР.  

Важливо! Міжнародний обмін інформацією розпочнеться не раніше приєднання України до відповідного багатостороннього міжнародного договору (Багатостороння угода DPI), сторонами якого наразі є 33 країни (в т.ч. майже всі держави – члени ЄС). 

ДПС на щорічній основі отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій, які є сторонами Багатосторонньої угоди DPI, інформацію про доходи, отримані резидентами України, через цифрові платформи, оператори яких зареєстровані в таких юрисдикціях. Натомість ДПС надсилатиме юрисдикціям-партнерам з обміну аналогічну інформацію про їхніх резидентів. Окрім того, інформація про податкових резидентів України в окремих випадках буде надходити і від операторів цифрових платформ.  

Йдеться про українських та іноземних операторів цифрових платформ, які працюють на українському ринку або надають послуги для податкових резидентів України (зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла чи продажу товарів). 

Положення Модельних правил ОЕСР відповідають Директиві Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (далі – Директива DAC 7), відтак прийняття цього законопроєкту сприятиме гармонізації національного законодавства із правом ЄС. 

Основні новації: 

  • введення до Податкового кодексу нової статті щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією та визначення ключових понять (оператор платформи, підзвітний продавець тощо); 
  • встановлення обов’язків для операторів платформ щодо: 

- ідентифікації користувачів, які є підзвітними продавцями для цілей подання до ДПС звіту про їх доходи; 
- щорічного подання звіту до ДПС (до 31 січня); 
- постановки на облік в ДПС; 

  • визначення переліку діяльності, що підлягає звітуванню (оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів, оренда транспорту). 

Важливо, що для цілей міжнародного обміну інформація про користувачів платформ, які здійснили за рік менше 30 продажів товарів на суму до 2 тис євро, не передаватиметься до ДПС.   

Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, також не підпадатимуть під нове регулювання і відповідна інформація не надходитиме до ДПС. 

Набрання чинності цієї частини положень: 

  • з 01.01.2027 р. – щодо ідентифікації користувачів та збору інформації; 
  • з 01.11.2026 р. – щодо виконання обов’язку операторами платформ стати на облік в ДПС. Зокрема, оператори платформ будуть зобов’язані стати на облік до 31.12.2026 р. 

Однак норми почнуть застосовуватися виключно після приєднання України до Багатосторонньої  угоди DPI. 

Прозоре та просте оподаткування доходів громадян 

Законопроєкт вводить спеціальний підхід до оподаткування доходів фізосіб, отриманих через цифрові платформи.  

Передбачено: 

  • встановлення неоподатковуваної суми доходів у розмірі 2 тис. євро на рік для операцій з продажу фізособами товарів через платформи – це означає, що разові продажі особистих (та/або вживаних) речей не оподатковуються; 

Скористатися таким режимом зможуть фізособи, які: 

  • працюють без найманих працівників; 
  • мають дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік – близько 7,2 млн грн станом на 2026 р.); 
  • не продають підакцизні товари. 

Основні переваги: 

  • ставка ПДФО – 5% (замість 18%); 
  • податковим агентом виступає оператор платформи; 
  • відсутність обов’язку подавати декларації для фізосіб; 
  • розрахунок податків здійснює ДПС на основі даних від платформ. 

Важливі спрощення: 

  • не потрібно відкривати спецрахунки навіть у випадку перевищення неоподатковуваного порогу; 
  • для нерезидентів платформ спрощено звітність та дозволено сплату в інвалюті; 
  • усунуто ризик перекваліфікації відносин у трудові. 

ФОП дозволено здійснювати через платформи діяльність іншу, ніж зареєстровані види КВЕД.  

Такі підходи дозволять вивести доходи з «тіні» без надмірного податкового навантаження та значно спрощує адміністрування для громадян України, що користуються цифровими платформами. 

Підтримка бізнесу та розвиток гіг-економіки 

Провідні учасники ринку цифрових платформ підтримують ухвалення законопроєкту та запровадження ставки ПДФО у розмірі 5%. 

Бізнес відзначає, що нові правила: 

  • створюють прозору та передбачувану систему оподаткування; 
  • сприяють розвитку гнучких форм зайнятості; 
  • формують довіру між державою, операторами платформ та користувачами. 

Окремо позитивно оцінюється перехідний період до 2027 р., який дає можливість адаптувати бізнес-процеси. 

Впровадження 

Більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 01.01.2027 р. 

Проєкт закону формує системну основу для розвитку цифрової економіки в Україні, сприяє її інтеграції до європейського цифрового ринку. 

До другого читання законопроєкт буде доопрацьований у Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. 

Про це повідомлено на сайті Мінфіну.