Плата за землю: правила застосування пільг для фізосіб

Платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди. Норма встановлена ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) 

Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (ст. 270 ПКУ). 

До відома! Від сплати податку звільняються такі категорії громадян (ст. 281 ПКУ): 

• особи з інвалідністю 1 та 2 групи; 
• фізособи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; 
• пенсіонери (за віком); 
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 
• фізособи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме: 

• для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 га; 
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га; 
• для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га; 
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га; 
• для ведення садівництва – не більш як 0,12 га. 

Також від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку 4 групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку 4 групи (п. 281.3 ПКУ). 

Якщо фізособа, визначена у п. 281.1 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ПКУ, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до ДПС за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (п. 281.4 ПКУ). 

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. 

У разі подання фізособою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду. 

Якщо право на пільгу у фізособи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізособа, визначена у п. 281.1 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (п. 281.5 ПКУ). 

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. 

У разі недотримання фізособою вимог абз. першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду. 

До відома! Податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ПКУ) до ДПС за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у т. ч. право на яку фізособа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. п. 281.4 та 281.5 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю. 

При виявленні розбіжностей між даними ДПС та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку (п. 286.5 ПКУ). 

Про це інформує Пресслужба ДПСУ.