вгору

Податкові критерії класифікації бізнесу, які впливають на формат звітування

Порядок подання податкової декларації до контролюючого органу визначено ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: 

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV (далі – Закон № 851) та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII (далі – Закон № 2155). 

Водночас, абзацом першим п. 49.4 ПКУ встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155. 

Усі платники ПДВ зобов’язані подавати податкову звітність з цього податку в електронному вигляді до контролюючого органу відповідно до вимог законів № 851 та № 2155 (абз. другий п. 49.4 ПКУ). 

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ПКУ, подаються в електронній формі до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі. 

При визначенні обов’язку подання платниками податків податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовуються критерії, визначені ч. другою ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996). 

Так, великими вважаються підприємства, які не підпадають під критерії середніх і мають щонайменше два з трьох показників: 

  • активи – понад 20 млн євро; 
  • чистий дохід – понад 40 млн євро; 
  • кількість працівників – понад 250 працівників. 

Середніми вважаються підприємства, які не підпадають під критерії малих і мають щонайменше два з таких показників: 

  • активи – до 20 млн євро включно; 
  • чистий дохід – до 40 млн євро включно; 
  • кількість працівників – до 250 осіб включно. 

Малими вважаються підприємства, які не підпадають під критерії мікропідприємств і мають щонайменше два з таких показників: 

  • активи – до 4 млн євро включно; 
  • чистий дохід – до 8 млн євро включно; 
  • кількість працівників – до 50 осіб включно. 

Мікропідприємства – це компанії, які мають щонайменше два з таких показників: 

  • активи – до 350 тис. євро включно; 
  • чистий дохід – до 700 тис. євро включно; 
  • кількість працівників – до 10 осіб включно. 

Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності. 

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. 

Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів Нацбанку, що встановлювалися для євро протягом відповідного року. 

Про це повідомили податківці Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.