вгору
25.03.2026
Платник податків зобов’язаний самостійно сплачувати суму податкового зобов’язання або погашати податковий борг за рахунок будь-яких власних коштів. Сплата податків і зборів здійснюється платником безпосередньо, а у передбачених законодавством випадках – податковим агентом або представником платника податків. Це передбачено вимогами Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Згідно з п. 37 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою НБУ від 29.07.2022 № 163 (далі - Інструкція № 163), платіжна інструкція (електронна або паперова) має містити низку обов’язкових реквізитів, зокрема реквізит «Код платника».
Пункт 40 розд. ІІ Інструкції № 163 передбачає особливий порядок у ситуаціях, коли платіж ініціюється за фактичного платника – тобто тоді, коли одна особа сплачує податки, збори або інші бюджетні платежі за іншу.
У таких випадках надавач платіжних послуг повинен забезпечити можливість додаткового заповнення реквізиту:
Отже, платник податків під час сплати податків, зборів, інших платежів за іншого платника податків у випадках, передбачених ПКУ, заповнює податковий номер платника податків, грошові зобов’язання та/або податковий борг якого погашається, у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції.
Реквізити «Код платника»/«Код фактичного платника», які підлягають обов’язковому заповненню у платіжній інструкції, використовуються органом ДПС для ідентифікації платника/фактичного платника.
Про це повідомили податківці ДПС у Дніпропетровській області.