Повернення учаснику ТОВ його вкладу до додаткового капіталу: що з фінрезультатом?

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275). 

Розмір статутного капіталу (далі – СК) товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (ч. перша ст. 12 Закону № 2275). 

Окремо від СК товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру СК товариства. Це передбачено ч. четвертою ст. 12 Закону № 2275. 

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. 

Згідно з ч. п’ятою ст. 12 Закону № 2275 правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпорядження ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором. 

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників (ч. перша ст. 24 Закону № 2275). 

Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором. 

Учасник товариства, частка якого у СК товариства становить 50% або більше, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50% або більше, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства (ч. друга ст. 24 Закону № 2275). 

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня держреєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється (ч. п’ята ст. 24 Закону № 2275). 

Отже, повернення коштів, внесених учасником товариства як вклад до додаткового капіталу такого товариства та відповідно відображених у бухобліку, не є підставою для коригування фінрезультату до оподаткування. 

Регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує НП(С)БО, НП(С)БО в держсекторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухобліку та складання фінзвітності (ч. друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). 

Відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 102.12.