вгору

Придбання та отримання готівкової іноземної валюти для забезпечення витрат на закордонні відрядження

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (далі – Закон № 2473-VIII). 

Відповідно до ч. четвертої ст. 5 Закону № 2473-VIII порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ). 

Порядок здійснення операцій із валютними цінностями, у тому числі проведення розрахунків за валютними операціями, регламентовано Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2 (далі – Положення № 2), яке є чинним. 

Згідно з п. 42 розділу VI Положення № 2 резиденти – юридичні особи та фізичні особи – підприємці, а також представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право здійснювати розрахунки, пов’язані із забезпеченням витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном із використанням готівкової іноземної валюти, знятої для зазначених цілей із власних поточних рахунків.  

Механізм придбання іноземної валюти визначений, зокрема, п. 7 розділу ІІ Положення № 2. Для здійснення валютних операцій з купівлі, продажу або обміну іноземної валюти чи банківських металів клієнт подає до банку заяву на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів. Така заява подається у довільній формі, а її реквізити визначаються договором банківського рахунку або іншим договором, укладеним між банком та клієнтом. 

Водночас питання необхідності документального підтвердження підстав для придбання іноземної валюти регулюється Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі – Положення № 5). 

Відповідно до абз. першого п. 5 розділу І Положення № 5 клієнти/користувачі не подають документів, що підтверджують наявність підстав або зобов’язань для здійснення валютних операцій у незначному розмірі, зокрема операцій з купівлі іноземної валюти. Відомості про мету купівлі та документи, на підставі яких здійснюється відповідна операція, зазначаються у заяві на купівлю іноземної валюти та/або платіжній інструкції. 

Клієнти уповноважених установ – резиденти (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) не подають документів, що підтверджують наявність підстав або зобов’язань для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти та/або банківських металів, якщо такі операції здійснюються в межах ліміту, установленого п. 90-1 розділу IX Положення № 5 (абз. третім п. 5 розділу І Положення № 5). 

Так, відповідно до п. 90-1 розділу IX Положення № 5 резиденту – юридичній особі або фізичній особі – підприємцю дозволено протягом одного дня здійснювати валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти без підтвердження наявності підстав або зобов’язань для їх проведення на загальну суму, що не перевищує в сукупності 100000 євро включно або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату здійснення відповідної операції. 

При цьому уповноважена установа має право самостійно визначати необхідність подання клієнтом документів, пов’язаних із здійсненням валютної операції. У разі відповідного запиту банку клієнт зобов’язаний надати такі документи у строк, установлений уповноваженою установою. 

Окремо необхідно враховувати обмеження, установлені на період дії воєнного стану постановою Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 р. № 18 (далі – Постанова № 18). 

Згідно з п. 5 Постанови № 18 заборонено видачу в Україні готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта в іноземній валюті в обсязі, що перевищує 100000 грн. в еквіваленті на день без урахування комісії банку, крім випадків, прямо визначених підпунктами цього пункту. Отже, зазначене обмеження необхідно враховувати при отриманні суб’єктом господарювання готівкової іноземної валюти з власного поточного рахунку. 

Таким чином, право суб’єкта господарювання на забезпечення працівників коштами для закордонного відрядження необхідно розглядати у взаємозв’язку з положеннями Положення № 2, Положення № 5 та Постанови № 18. Сам факт дозволу на використання готівкової іноземної валюти для витрат на закордонні відрядження, передбачений пунктом 42 розділу VI Положення № 2, не скасовує встановлених на період воєнного стану обмежень щодо видачі готівкової іноземної валюти. 

Податкові органи мають повноваження застосовувати до юридичних осіб (за винятком уповноважених установ) штрафні санкції за кожен окремий вид порушення вимог валютного законодавства, установлених Законом № 2473 та/або нормативно-правовими актами НБУ, прийнятими на його виконання, зокрема Положенням № 5. 

Штрафні санкції можуть застосовуватися, зокрема, за порушення вимог валютного законодавства у частині: 

  • проведення розрахунків на території України; 
  • проведення розрахунків за валютними операціями; 
  • торгівлі валютними цінностями; 
  • здійснення транскордонного переказу валютних цінностей; 
  • здійснення окремих операцій в іноземній валюті; 
  • здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту. 

Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджено постановою Кабміну від 26.05.2021 р. № 524. 

Отже, суб’єкт господарювання має право забезпечувати витрати працівників під час закордонних відряджень шляхом придбання іноземної валюти та/або зняття готівкової іноземної валюти з власного поточного рахунку. 

Таке роз'яснення розміщено на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 109.14.