Удосконалення механізмів розстрочення податків та зборів: законопроект

На сайті ВРУ розміщено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізмів розстрочення податків та зборів» від 06.03.2020 р. № 3192 (далі – проект Закону).

Нагадаємо, що розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу регулюється ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

В пояснювальній записці до проекту Закону зазначено, що норми ст. 100 ПКУ чітко не визначають підстави для надання розстрочень (відстрочень), залишаючи можливість безпідставно відмовляти платникам податків у такій преференції.

1) платники податків, які уклали договір про визнання електронних документів мають право подавати заяву про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу засобами електронного зв’язку в електронній формі за умови реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

2) порядок реєстрації та обліку заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, які подаються засобами електронного зв’язку, встановлюється ДПС;

3) підставою для розстрочення грошових зобов'язань платника податків (крім зобов’язань зі сплати ЄСВ), загальний обсяг яких за звітний період не перевищує 50-ти мінімальних зарплат, встановлених законом про державний бюджет на поточний рік, є позитивна податкова історія такого платника та відсутність діючих (раніше укладених і невиконаних) угод про розстрочення або відстрочення сплати грошових зобов’язань на дату звернення до контролюючого органу;

Під позитивною податковою історією платника податків розуміється відсутність податкового боргу та застосованих фінансових санкцій за порушення податкового законодавства протягом останніх дванадцяти місяців.

4) рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається:

• стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу;
• стосовно місцевих податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Слід зазначити, що у разі відповідності заяви платника податків про розстрочення грошових зобов’язань вимогам п. 100.4-1 ПКУ, така заява підлягає задоволенню контролюючим органом протягом трьох робочих днів з дня її отримання у такому порядку:

• при розстроченні сплати грошового зобов’язання в межах поточного бюджетного року рішення про розстрочення приймається керівником (заступником керівника) контролюючого органу без відповідного погодження з місцевим органом виконавчої влади щодо місцевих податків і зборів;
• при розстроченні грошових зобов’язань на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років – рішення про розстрочення приймається керівником (заступником керівника) або уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику без відповідного погодження з місцевим органом виконавчої влади щодо місцевих податків і зборів.

Якщо рішення про розстрочення грошового зобов’язання за п. 100.4-1. ПКУ приймається на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років - ДПС письмово повідомляє про таке прийняте рішення :

• стосовно загальнодержавних податків і зборів - Мінфін;
• стосовно місцевих податків і зборів – фінансовий орган місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

При цьому, договір про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки підписується керівником платника податків або його уповноваженою особою та керівником (заступником керівника) або уповноваженою особою контролюючого органу, який приймає таке рішення.

Договір про розстрочення грошових зобов’язань може укладатись як в паперовому так і в електронному вигляді.

Зазначимо, що достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку.

Порядок укладення договорів про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу платників податків затверджується Мінфіном. У разі прийняття Закон України набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Більше інформації читайте у Блозі бухгалтера та у розділі Інформер програми M.E.Doc, а також долучайтесь до нашого Telegram-каналу.