вгору

Залік зустрічних вимог у ЗЕД: ДПС нагадала про позицію Верховного Суду

ДПС з метою забезпечення єдиного підходу під час проведення документальних перевірок щодо дотримання вимог валютного законодавства в частині граничних строків розрахунків за експортними та імпортними операціями звернула увагу на актуальну практику Верховного Суду. 

Позиція Верховного Суду 

За результатами аналізу правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах: 

  • від 29.07.2021 р. у справі №817/1200/15; 
  • від 22.01.2025 р. у справі №420/12562/23; 
  • від 16.07.2025 р. у справі №320/29423/23; 
  • від 12.08.2025 р. у справі №420/29813/23; 
  • від 23.10.2025 р. у справі №260/4525/24; 
  • від 20.01.2026 р. у справі №320/8245/23; 
  • від 04.03.2026 р. у справі №320/57458/24; 
  • від 18.03.2026 р. у справі №320/9656/23; 
  • від 01.04.2026 р. у справі №120/14950/24 

встановлено, що сам факт оформлення документа про зарахування зустрічних однорідних вимог не є безумовною підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків. 

Що мають перевіряти контролюючі органи 

Під час перевірки повинні досліджуватися всі обставини виникнення та припинення заборгованості, зокрема: 

  • реальність зустрічних вимог; 
  • їх однорідність; 
  • настання строку виконання; 
  • зв'язок заліку з конкретними ЗЕД-операціями; 
  • відповідність митним деклараціям, сумам і строкам. 

ДПС наголошує, що оформлення лише заяви або акта про зарахування не є достатнім доказом припинення зовнішньоекономічного зобов'язання без аналізу первинних документів і даних бухгалтерського обліку. 

Коли зарахування вимог є можливим 

Відповідно до ст. ст. 598 та 601 ЦКУ зобов'язання може припинятися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. 

Верховний Суд виходить із того, що для зарахування достатньо заяви однієї сторони, якщо вимоги є: 

  • зустрічними; 
  • однорідними; 
  • такими, строк виконання яких настав. 

Зокрема, у постанові від 29.07.2021 р. у справі №817/1200/15 Верховний Суд зазначив, що у разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у встановлений строк підстави для застосування відповідальності за ненадходження валютної виручки відсутні, якщо це підтверджується належними доказами. 

Аналогічний підхід Верховний Суд застосовує і до правовідносин, що регулюються Законом України від 21.06.2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473). У постановах 2025–2026 років Суд зазначає, що Закон №2473 не змінив підходів до можливості припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами способами, передбаченими цивільним законодавством. 

Водночас слід враховувати, що ст. 13 Закону №2473 спрямована на забезпечення своєчасного завершення зовнішньоекономічних розрахунків, надходження валютної виручки та отримання товарів за імпортними операціями. 

Коли залік можуть не визнати 

ДПС звертає увагу, що залік не може вважатися належним підтвердженням завершення розрахунків, якщо: 

  • відсутня зустрічність вимог; 
  • вимоги не є однорідними за правовою природою та змістом; 
  • зобов'язання підлягають виконанню в різних валютах і відсутні документи щодо приведення їх до єдиної валюти; 
  • відсутні первинні документи, що підтверджують виникнення заборгованості; 
  • операцію не відображено належним чином у бухгалтерському обліку; 
  • після проведення заліку продовжує обліковуватися дебіторська або кредиторська заборгованість; 
  • неможливо встановити, які саме митні декларації, інвойси, суми та строки закрито заліком; 
  • залік проведено після спливу граничного строку розрахунків; 
  • документи мають формальний характер і не підтверджують припинення саме того зобов'язання, щодо якого встановлено порушення. 

Така позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду від 20.01.2026 р. у справі №320/8245/23 та від 18.03.2026 р. у справі №320/9656/23. 

Окремо про обмеження НБУ 

Також ДПС нагадала про позицію Верховного Суду щодо п. 14 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». 

У низці рішень Суд виходить із того, що це обмеження адресоване банкам як суб'єктам валютного нагляду і саме по собі не може бути достатньою підставою для невизнання припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. 

Про це повідомило ГУ ДПС у Вінницькій області.