Адміністративний арешт майна платника податків: за яких обставин можливо?

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Це визначено вимогами п. 94.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).  

Нагадаємо, арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин (п. 94.2 ПКУ): 

• платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 

• фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 

• платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 

• відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 

• відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 

• платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 

• платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 

• платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); 

• нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки. 

Про це повідомили податківці ДПС у Харківській області. 

Зазначимо, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 ПКУ, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 

• платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 

• іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. 

Арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. 

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 ПКУ. 

Арешт може бути накладено на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 ПКУ).