вгору

Чи можна відстояти пільгову пенсію, якщо в документах є помилки: що вирішив суд?

Чи може невідповідність у написанні прізвища стати причиною втрати трудового стажу? Чи зараховується до стажу навчання, яке відбувалося до 2004 року? І чи достатньо відомостей ОК-5 для підтвердження роботи за Списком №2? 

Ці питання стали предметом розгляду Третього апеляційного адміністративного суду. У постанові від 5 травня 2026 року у справі №160/4001/25 суд розглянув спір між громадянкою та Пенсійним фондом щодо права на пенсію на пільгових умовах і визначив, які документи та обставини мають враховуватися під час обчислення стажу. 

Навчання у 1995–1998 роках зараховується до стажу 

Жінка звернулася до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Однак їй відмовили через недостатню кількість страхового та пільгового стажу. 

Однією з причин відмови стало неврахування періоду навчання з 1 вересня 1995 року до 4 березня 1998 року. 

Суд не погодився з таким підходом і звернув увагу на ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі – Закон №1788).  

Вона передбачає зарахування до стажу роботи навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах, а також на курсах підготовки, підвищення кваліфікації та перекваліфікації. 

Оскільки навчання позивачки підтверджувалося дипломом і додатком до нього, відповідний період мав бути врахований під час обчислення стажу. 

Отже, навчання до 2004 року за певних умов може бути зараховане до стажу, якщо воно відповідає вимогам законодавства, що діяло на відповідний період. 

Різне написання прізвища в документах не скасовує трудового стажу 

ПФУ також відмовився враховувати окремі періоди роботи через розбіжності в документах. Зокрема, у трудовій книжці прізвище жінки було зазначене російською мовою, тоді як у паспорті – українською. Крім того, на титульній сторінці трудової книжки не було підпису відповідальної особи. 

Суд зазначив, що такі формальні недоліки самі по собі не можуть позбавляти людину права на соціальний захист. 

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. 

Тому під час оцінювання документів необхідно враховувати не лише формальні особливості їх оформлення, а й інші обставини, які дають змогу встановити належність документа конкретній особі та підтвердити факт трудової діяльності. 

Таким чином, відмінність у написанні прізвища українською та російською мовами або окремі недоліки оформлення трудової книжки не є автоматичною підставою для неврахування підтвердженого стажу. 

Відомості ОК-5 підтвердили понад 11 років пільгового стажу 

Ще одним спірним питанням став період роботи жінки у психоневрологічному інтернаті з 1 січня 2011 року до 31 серпня 2022 року. 

ПФУ не зарахував цей період до пільгового стажу за Списком №2. Водночас у персональній обліковій відомості форми ОК-5 містилася інформація про спеціальний стаж за відповідний період. 

Суд врахував ці відомості та дійшов висновку, що вони підтверджують право на зарахування 11 років 8 місяців до пільгового стажу. 

Отже, дані персоніфікованого обліку можуть бути важливим доказом під час підтвердження спеціального стажу, зокрема коли виникає спір із Пенсійним фондом. 

Яку редакцію законодавства застосовувати для призначення пенсії за Списком №2? 

Окремо суд розглянув питання щодо законодавчих норм, які визначають умови призначення пільгової пенсії. 

ПФУ наполягав на застосуванні ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV. За цією нормою для жінок передбачено досягнення 55-річного віку та наявність щонайменше 25 років страхового стажу, з яких не менше 10 років – на роботах за Списком №2. 

Проте суд врахував рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020, яким визнано неконституційними зміни до ст. 13 Закону № 1788, внесені Законом №213-VIII. 

Також суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а. Вона передбачає, що в разі неоднозначного трактування правових норм має застосовуватися підхід, найбільш сприятливий для особи. 

З огляду на це суд дійшов висновку про необхідність застосування п. «б» ст. 13 Закону № 1788 у редакції, яка діяла до 1 квітня 2015 року. 

За цією редакцією жінки могли претендувати на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років за наявності не менше 20 років загального стажу, з яких щонайменше 10 років – на роботах за Списком №2. 

Чим завершився судовий спір? 

Третій апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Пенсійного фонду без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. 

Відповідно, ПФУ зобов'язаний: 

  • зарахувати до страхового стажу період навчання з 1 вересня 1995 року до 4 березня 1998 року; 
  • врахувати періоди роботи, підтверджені трудовою книжкою; 
  • зарахувати 11 років 8 місяців роботи до пільгового стажу за Списком №2; 
  • повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду. 

Висновок.  

Ця справа демонструє, що під час призначення пенсії ПФУ має оцінювати всі наявні докази, а не обмежуватися формальними недоліками документів. Період навчання, записи у трудовій книжці та відомості персоніфікованого обліку можуть бути підставою для підтвердження страхового і пільгового стажу. 

Тож якщо ПФУ не врахував певні періоди стажу через розбіжності в документах або інші формальні причини, таку відмову можна оскаржити в судовому порядку. 

Про це повідомили фахівці Дніпровської міської ради на своїй сторінці ФБ.