Чи нараховується пеня за прострочення валютних розрахунків під час війни?

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання і нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій, а також відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII  (далі – Закон № 2473). 

Згідно з ч. першою ст. 13 Закону № 2473, НБУ має повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. 

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів. 

У зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану НБУ прийняло постанову від 24.02.2022 № 18, якою з 05.04.2022 р. граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями скорочено до 180 календарних днів. Для операцій, здійснених до цієї дати, зберігається строк у 365 календарних днів. 

Окремі винятки визначені постановою НБУ від 14.05.2019 № 67, згідно з якою для експорту окремих товарів (зокрема за кодами УКТ ЗЕД 1001–2306) встановлено інші строки: 

• 90 календарних днів – для операцій з 11.11.2023 до 11.07.2024; 
• 120 календарних днів – для операцій з 12.07.2024. 

У разі порушення резидентом граничного строку розрахунків, відповідно до ч. п’ятої ст. 13 Закону № 2473, нараховується пеня в розмірі 0,3% суми прострочених коштів за кожен день прострочення. 

Частиною шостою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що у разі зупинення виконання договору через форс-мажорні обставини, нарахування пені та перебіг строків розрахунків призупиняються на весь період дії таких обставин. Обчислення строку відновлюється з дня, наступного за днем припинення форс-мажору. 

Підтвердженням дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації країни нерезидента або сертифікат Торгово-промислової палати України (ТПП). 

Таким чином, одна зі сторін зовнішньоекономічного договору має довести, що: 

• обставини (зокрема воєнний стан чи бойові дії) безпосередньо впливають на виконання зобов’язань за конкретним договором; 
• неможливо отримати валютну виручку або поставку товару після здійснення авансового платежу або постачання. 

Видача сертифікатів ТПП здійснюється відповідно до Регламенту засвідчення форс-мажорних обставин, затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5). Згідно з Регламентом, сертифікат надається по кожному окремому договору, якщо виконання зобов’язань стало неможливим через наявність непереборних обставин. 

Важливо! Наявність сертифіката ТПП не гарантує автоматичного звільнення від відповідальності. Докладніше про це ми писали – тут. 

Загальні посилання на воєнний стан є недостатніми. У сертифікаті має бути чітко зазначено, як саме форс-мажор вплинув на виконання договору та в який період. Без цього, документ може бути визнаний недостатнім доказом. 

Такий підхід відповідає нормам валютного законодавства та підтверджується практикою Верховного Суду (зокрема, у справах № 260/92/19, № 904/3886/21, № 922/854/21, № 240/25642/22, № 520/2941/24). 

Отже, для можливого звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків необхідно: 

• надати обґрунтування неможливості виконання договору; 
• отримати відповідний сертифікат ТПП України або регіональної ТПП, у якому зазначено період дії форс-мажорних обставин. 

Про це повідомили податківці ДПС у Житомирській області.