Чи розповсюджується готівкове обмеження у розмірі 50 000 грн. при розрахунках через платіжний термінал?

Податківці у індивідуальній податковій консультації (лист ДФС у м. Києві від 21.08.2018 р. № 3629/ІПК/26-15-14-09-15) роз’яснили питання, чи розповсюджуються обмеження на готівкові розрахунки, якщо фізособа розраховується із суб’єктом господарювання за товари, надані послуги вартістю дорожче 50 тис. гривень за допомогою платіжної картки через платіжний термінал, встановлений у закладі торгівлі/торгових послуг, що належить цьому суб'єкту господарювання.

Нагадаємо, згідно з п. 7 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148) фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою з суб'єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.

Відповідно до пп. 5 п. 3 Положення № 148 готівкові розрахунки – платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. № 2346-III (далі – Закон № 2346-III) визначено, що платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (п. 1.32-1 ст.1 Закону № 2346-III).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Отже, розрахунок фізичної особи із суб'єктом господарювання за товари, надані послуги за допомогою платіжної картки через платіжний термінал, встановлений у закладі торгівлі/торгових послуг, що належить цьому суб'єкту господарювання, не буде вважатися готівковим розрахунком, та, як наслідок, готівкові обмеження при проведенні розрахунків фізосіб із суб'єктом господарювання за допомогою платіжної картки через платіжний термінал не розповсюджуються на розрахунки таких фізичних осіб.

Дане роз’яснення є індивідуальним. Щоб уникнути непорозумінь з органами ДФС радимо звернутися до податкового органу за особистим роз’ясненням.

До відома! НБУ у своїх старих роз’ясненнях щодо готівкового обмеження у розмірі 50 тис. грн. за вже нечинними на сьогодні нормами законодавства також зазначав, що якщо покупка товарів (послуг) більше 50 тис. грн., то фізособа може розрахуватись:

1. за допомогою платіжної картки через термінал каси закладу;
2. перерахувати кошти з свого поточного рахунку на рахунок отримувача;
3. внести до каси банку готівку для перерахування та зарахування на рахунок юридичної особи (фізичної особи-підприємця).

Тобто, як бачимо, і раніше (до набрання чинності Положення № 148) одним з можливих способів оплати товарів, що перевищують 50000 грн., була оплата платіжною картою через термінал каси закладу.