Екоподаток у 2020 році: шпаргалка для бухгалтера

Екологічний податок (далі – екоподаток) – обов’язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у довкіллі. Адміністрування екоподатку регламентується р.VIII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками екоподатку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (п.240.1 ПКУ):

• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
• скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
• розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
• утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
• тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Не є платниками податку (п. 240.3 – 240.5, п. 240.7 ПКУ):

1) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), які :

• до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;
• здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов'язаної з такими відходами.

2) державні спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів. Такі підприємства звільняються від сплати екоподатку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

3) суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину. Такі суб’єкти господарювання не сплачують екоподаток за розміщення;

4) суб’єкти, вказані в п. 240.1 ПКУ, що здійснюють викиди двоокису вуглецю, в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

 Нагадаємо, що для екологічного податку базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ПКУ). Про терміни подання звітності та сплату екоподатку у 2020 році, читайте у матеріалі.

Об'єктом та базою оподаткування екоподатком є обсяги та види (п. 242.1 ПКУ):

• забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
• забруднюючих речовин, що скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
• розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб’єктів господарювання;
• радіоактивних відходів, суб’єктів господарювання, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
• електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Ставки екоподатку визначені окремо за:

• викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
• скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
• розміщення відходів в спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
• утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);
• тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлене особливими умовами ліцензії терміну (ст. 248 ПКУ).

Додатково повідомляємо, що Державна податкова служба України листом від 11.01.2020 № 442/7/99-00-04-04-01-07 надала рекомендації щодо справляння у 2020 році екологічного податку.

Про це нагадали в Офісі ВПП.

Про найпоширеніші помилки при декларуванні екоподатку читайте у Блозі бухгалтера, у розділі Інформер програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.