Електронні послуги нерезидентів: зміни в оподаткуванні ПДВ

У ВРУ зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам від 02.10.2020 № 4184.

Згідно з пояснювальною запискою законопроєктом, зокрема, пропонується:

• виключити норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 % суми таких виплат за власний рахунок;
• чітко визначити, що для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;
• визначити перелік електронних послуг;
• звільнити від оподаткування податком на додану вартість постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;
• включити нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ;
• встановити правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
• встановити форму та визначити порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
• визначити спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;
• визначити правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України;
• звільнення від обов'язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
• передбачити сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.

Отже, основна мета законопроєкту № 4184: зобов’язати нерезидентів сплачувати ПДВ з продажу електронних послуг. Такий порядок оподаткування планується ввести з 01.01.2022 року.

Відповідно, пропонується доповнити ПКУ визначенням електронних послуг:

«Електронні послуги – послуги, які постачаються через всесвітню інформаційну систему загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами (далі - мережа "Інтернет"), автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;

б) постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартні ігри, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;

в) надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;

г) надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;

ґ) постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

д) надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та інших електронних ресурсах.».

Більше новин і корисних матеріалів читайте у Блозі бухгалтера, в розділі Інформер програми M.E.Doc, а також на Telegram-каналі.