вгору
27.02.2026
Мінфін оприлюднив для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року» (далі – Законопроєкт).
Як зазначено в повідомленні про оприлюднення, Законопроєкт розроблено з метою:
Ключові положення законопроєкту:
1) правило обмеження вираховування відсотків (ст. 4 ATAD)
- запровадження нових термінів (зокрема «боргові зобов’язання за запозиченнями», «витрати, пов’язані із залученням фінансування альтернативними способами», «операції запозичення»);
- становлення правила обмеження врахування надмірних витрат на запозичення у частині, що перевищує 30% визначеного показника прибутковості;
- можливість перенесення неврахованої частини надмірних витрат на майбутні податкові періоди.
2) правило щодо оподаткування приросту капіталу при виведенні активів (ст. 5 ATAD):
- доповнення термінології (зокрема: «зміна податкової резиденції», «постійне представництво резидента за кордоном», «майно постійного представництва нерезидента в Україні», «трансфер майна або діяльності за межі податкової юрисдикції України», «трансфер майна або діяльності до податкової юрисдикції України» та уточнення визначення терміна «резидент» для фіз- і юросіб);
- визначення умов (випадків), внаслідок яких застосовується оподаткування приросту капіталу при трансфері активів або зміні податкової резиденції юросіб;
- встановлення механізму коригування фінрезультату;
- оновлення підходу до оподаткування компаній з місцем ефективного управління в Україні.
3) загальне правило протидії ухиленню від сплати податків (ст. 6 ATAD):
- запровадження визначення «податкове зловживання» та пов’язаних з ним понять;
- уточнення поняття «розумна економічна причина» з урахуванням вимог ATAD;
- визначення особливостей коригування фінрезультату за операціями, що мають ознаки штучності або не відповідають критеріям розумної економічної причини.
4) усунення наслідків гібридних розбіжностей (ст. ст. 9, 9а, 9b ATAD):
- запровадження нової ст. 39-4 «Гібридні розбіжності» ПКУ;
- визначення ключових понять («гібридний суб’єкт», «подвійне врахування витрат», «невизнання доходу» тощо);
- встановлення механізмів нейтралізації подвійного врахування витрат або невизнання доходів, а також врегулювання випадків подвійного податкового резидентства.
Більше про цей Законопроєкт читайте тут.