Які критерії розподілу платників податків враховуються при визначенні обов’язку подання податкової звітності в електронному форматі?

Нагадаємо, що порядок подання податкової декларації до контролюючого органу визначено ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).  

Так, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: 

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV (далі - Закон № 851) та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII (далі - Закон № 2155). 

Водночас, абз. першим п. 49.4 ПКУ встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155. 

Варто зазначити, що податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155. 

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі. 

При визначенні обов’язку подання платниками податків податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовуються критерії, визначені ч. другою ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996). 

Так, великими є підприємства, які відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:  

• балансова вартість активів - понад 20 млн. євро;  

• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 млн. євро;  

• середня кількість працівників - понад 250 осіб. 

Середніми є підприємства, які відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:  

• балансова вартість активів - до 20 млн. євро включно;  

• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 40 млн. євро включно;  

• середня кількість працівників - до 250 осіб включно. 

Малими є підприємства, які відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:  

• балансова вартість активів - до 4 млн. євро включно;  

• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 млн. євро включно;  

• середня кількість працівників - до 50 осіб включно.  

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:  

• балансова вартість активів - до 350 тис. євро включно;  

• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 700 тис. євро включно;  

• середня кількість працівників - до 10 осіб включно. 

Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності. 

Зверніть увагу! Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств. 

Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року. 

Про це нагадали податківці ДПС в Івано-Франківській області.