вгору

Камеральна перевірка має проводитись виключно по документах податкової звітності – судова практика

Верховний Суд України у постанові від 13.10.2020 р. по справі № 813/7410/14 (далі – Постанова), зокрема, зазначив, що якщо податкова перевірка одночасно має ознаки як камеральної так і документальної, то це свідчить про порушення порядку проведення перевірок, внаслідок чого перевірка є протиправною.

Так, ВСУ у Постанові зазначив, що відповідно до ст.ст. 75, 76, 78 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп. 78.1.9 ПКУ у випадку, коли щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня його отримання, – податковий орган проводить документальну позапланову перевірку.

Як встановлено судом, ДПІ повинна була призначити документальну позапланову перевірку.

Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка була камеральною, тобто мала б проводитись виключно по документах податкової звітності

Однак, податковий орган під час даної перевірки брав до уваги не лише дані податкової звітності позивача, як передбачається нормами ПКУ, а й копії документів, наданих Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС у м. Києві, а саме: акти державного виконавця.

Отже, ВСУ за результатами розгляду справи встановив, що податковий орган провів перевірку, яка одночасно має ознаки камеральної та документальної. Це свідчить про порушення порядку проведення перевірок, внаслідок чого перевірка є протиправною.