Пільги щодо нарахування та сплати ЄСВ

Розглянемо пільги, надані Законом України від 04.12.2020 р. № 1072-IХ (далі – Закон № 1072). Наразі зупинимось на нарахуванні та сплаті ЄСВ. Матеріал створений на основі Інформаційного листа ДПС від 10.12.2020 р. № 17.

1. Які зміни передбачені Законом № 1072 щодо нарахування та сплати ЄСВ?

1) Тимчасово, за період з 1 по 31 грудня 2020 року, для фізичних осіб – підприємців, які є платниками ЄСВ (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), на яких поширюється дія Закону № 1071, положення абз. другого п. 2 ч. першої ст. 7 Закону про ЄСВ в частині сплати ЄСВ за себе не застосовуватимуться. Тобто у разі якщо таким платником ЄСВ за вказаний період не отримано дохід (прибуток), то платник звільняється від обов’язку визначити базу нарахування, а також суму ЄСВ, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ за цей період в розмірах, визначених Законом про ЄСВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування ЄСВ за звітний період, визначений для таких осіб Законом про ЄСВ.

2) Не є об’єктом нарахування та сплати ЄСВ соціальна підтримка, що виплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону № 1071 у формах:

• виплати застрахованим особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів;
• виплати застрахованим особам, які здійснюються за рахунок одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників.

Це передбачено п. 9-16 та 9-17 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ.

2. Як змінився порядок списання сум недоїмки з ЄСВ для самозайнятих фізичних осіб, які фактично не здійснювали діяльність з 1 січня 2017 року?

Закон № 1072 вносить зміни до п. 9-15 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ. Цими змінами фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з ЄСВ, а також штрафів і пені на виконання вимог Закону України від 13.05.2020 р. № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) зі змінами, внесеними Законом України від 14.07.2020 р. № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786).

Коло суб’єктів, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Однак встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – це можна зробити до 1 березня 2021 року. Таким чином, всі хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31.08.2020 р.), зможуть це зробити.

Більше того, Закон № 1072 врегулював питання списання недоїмки з ЄСВ тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі Законів № 592 та № 786 у строк до 31.08.2020 р., але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Таким платникам не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи здійснять списання на підставі документів, які були подані раніше, на підставі Законів № 592 та № 786.

Всі інші суб’єкти (які не зверталися раніше, або яким було відмовлено у списанні через недотримання вимог до обов’язкових документів, необхідних для списання відповідно до Закону) можуть звернутися до контролюючих органів у порядку, описаному нижче.

Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом про ЄСВ, несплачені станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані фізичним особам – підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови:

• такими платниками у відповідних місяцях періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО;
• якщо до 1 березня 2020 року подано необхідні документи, а саме:

а) для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):

- заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця (якщо така заява не подавалася раніше);

- заяву про списання заборгованості та

- звітність відповідно до вимог ч. другої ст. 6 Закону про ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше або була подана з помилками). Цю норму слід розуміти таким чином, що подана фізичною особою звітність має обов’язково відображати дані за період з 1 січня 2017 року до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 1 грудня 2020 року. Фізичній особі не потрібно звітувати за період після дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником ЄСВ відповідно до Закону про ЄСВ на підставі даних, одержаних контролюючим органом від Державного реєстратора.

б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності):

- заяву про списання заборгованості;

- заяву про зняття з обліку як платника ЄСВ (якщо така заява не подавалася раніше) та

- звітність відповідно до вимог ч. другої ст. 6 Закону про ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше, або була подана з помилками). Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 1 грудня 2020 року.

Зазначена письмова заява про списання заборгованості подається на ім’я начальника відповідного територіального управління ДПС у довільній формі і може мати наступний зміст:

«Керуючись змінами, внесеними Законом України від 4 грудня 2020 року № 1072 до пункту 9 (прим. 15) розділу VIII Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», прошу списати мені несплачені станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки, а також штрафні санкції та пені, нараховані на ці суми недоїмки за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Повідомляю, що за вказаний період мною не отримано дохід (прибуток) від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», за період з 1 січня 2017 року подано звітність з ЄСВ за відповідні періоди 2017 – 2020 років».

Інформація про списані суми передається до органів Державної виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.

Це передбачено п. 9-15 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ.