вгору
01.10.2026
Можливість притягнення до матеріальної відповідальності службової особи, з вини якої працівника було незаконно звільнено або переведено на іншу роботу визначено ст. 237 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Якщо через таке рішення підприємство, установа чи організація були змушені виплатити працівникові середній заробіток за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за період виконання нижчеоплачуваної роботи, суд може зобов’язати винну службову особу відшкодувати завдану роботодавцю шкоду.
Матеріальна відповідальність може виникнути, зокрема, у випадках:
Водночас самого факту порушення недостатньо для покладення матеріальної відповідальності. Необхідно встановити конкретну вину службової особи, а також причинний зв’язок між її неправомірними діями та шкодою, якої зазнало підприємство, установа чи організація.
Отже, незаконні рішення щодо звільнення або переведення працівників можуть мати фінансові наслідки не тільки для роботодавця, а й безпосередньо для службової особи, з вини якої було допущено порушення.
Належне дотримання вимог трудового законодавства під час прийняття кадрових рішень дає змогу не лише забезпечити дотримання трудових прав працівників, а й мінімізувати ризик виникнення додаткових фінансових витрат для роботодавця та відповідальних службових осіб.
Про це нагадали фахівці Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці.