вгору
08.05.2026
Профільний комітет ВРУ з питань фінансів рекомендував парламенту остаточно ухвалити законопроєкт № 15111-д. Про це зазначено на сайті Мінфіну.
Документ передбачає впровадження механізму автоматичного обміну даними про доходи, отримані через цифрові платформи, та встановлює правила їх оподаткування. Докладно про законопроєкт № 15111-д ми писали тут.
Законопроєкт стосуватиметься як українських, так і іноземних компаній, які надають цифрові послуги та ведуть діяльність на українському ринку – зокрема платформ для перевезень, доставки, оренди житла, онлайн-торгівлі та інших сервісів.
Міжнародний обмін інформацією: DPI, ОЕСР та DAC7
Документ передбачає впровадження в Україні системи міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Модельних правил ОЕСР.
Ці правила узгоджуються з Директивою Ради ЄС 2021/514 (DAC7), яка регулює адміністративну співпрацю у сфері оподаткування. Таким чином, ухвалення законопроєкту сприятиме адаптації українського законодавства до європейських стандартів.
Після запуску механізму Державна податкова служба України щороку отримуватиме від податкових органів інших країн дані про доходи українських резидентів, отримані через цифрові платформи, а також передаватиме відповідну інформацію іноземним партнерам.
Обмін інформацією стане можливим після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI або укладення інших міжнародних угод, які передбачають такий формат співпраці.
Щодо оподаткування доходів громадян
Законопроєкт пропонує оновити підхід до оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи.
Передбачається запровадження єдиного податку у розмірі 10% ПДФО, який сплачуватиметься безпосередньо оператором платформи як податковим агентом. Отримані кошти пропонують розподіляти порівну – 50/50 між загальним і спеціальним фондами держбюджету.
При цьому цей платіж буде остаточним податковим зобов’язанням: додатково військовий збір не стягуватиметься.
Для порівняння, чинна система передбачає 18% ПДФО та 5% військового збору, що в сумі становить 23% податкового навантаження.
Основні переваги запропонованої моделі:
У доопрацьованій редакції законопроєкту спрощено порядок адміністрування податків для продавців на цифрових платформах. Дані про доходи фізичних осіб, які оподатковуються за спеціальними правилами ст. 178.1 Податкового кодексу України, не дублюватимуться в загальній податковій звітності. Натомість така інформація подаватиметься за окремою процедурою, визначеною для цифрових платформ. Це дозволяє зменшити адміністративний тиск і виключити ризик подвійного звітування.
Окремо передбачено, що для першого звітного періоду застосовуватиметься більш м’який підхід до накладення окремих штрафних санкцій.
Крім того, уточнюються правила захисту даних, отриманих у межах міжнародного обміну. Законопроєкт встановлює обмеження для ДПС щодо передачі інформації про доходи з цифрових платформ іншим фізичним чи юридичним особам, державним органам або органам місцевого самоврядування, за винятком випадків, прямо передбачених міжнародними договорами. Це має забезпечити підвищений рівень конфіденційності такої інформації.
Для операторів цифрових платформ
Законопроєкт визначає низку обов’язків для операторів цифрових платформ, зокрема щодо:
До видів діяльності, які підлягають звітуванню, належать:
Водночас передбачені певні винятки:
Доопрацьована редакція законопроєкту передбачає важливу новацію для операторів цифрових платформ – запровадження державної послуги верифікації. Під час проведення належної комплексної перевірки платформи зможуть безоплатно використовувати дані, отримані через цю державну систему, відповідно до порядку, який встановить Кабмін.
Це означає для бізнесу більш простий, оперативний і надійний механізм підтвердження інформації про продавців. Замість створення власних складних і витратних процедур перевірки, оператори зможуть користуватися державним інструментом. Очікується, що це зменшить адміністративні витрати, пришвидшить підключення продавців до платформ і мінімізує ризики помилок у звітності.
Підтримка бізнесу та розвиток гіг-економіки
Представники ринку цифрових платформ загалом підтримують запровадження єдиних правил звітності. Нові підходи формують більш прозоре та прогнозоване регуляторне середовище, сприяють розвитку гнучких форм зайнятості та підсилюють довіру між державою, бізнесом і користувачами платформ.
Перехідний період до 2027 року має дати бізнесу достатньо часу для адаптації внутрішніх процесів до нових вимог.
Очікувані результати
Реалізація законопроєкту, за розрахунками, сприятиме:
Прогнозований фіскальний ефект становить близько 14 млрд грн щороку. Додаткові надходження спрямовуватимуться як до загального, так і до спеціального фондів державного бюджету, що підвищить ефективність їх використання.
Запровадження змін
Основна частина положень набуде чинності з 1 січня 2027 року. Водночас оператори платформ повинні будуть зареєструватися в ДПС до кінця 2026 року.
Нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи почнуть застосовуватися не раніше 1 січня 2027 року. Інформація про доходи за 2026 рік не підлягатиме поданню до ДПС ані операторами платформ, ані іноземними юрисдикціями.
Механізм міжнародного обміну даними запрацює після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи.