Оплата надурочних: чи оплачуються при нефіксованому робочому часі?

Відповідно до Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ст. 62 КЗпП). 

Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках, зокрема: 

• при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; 
• при необхідності закінчення початої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час; 
• при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення. 

У разі перевищення нормальної тривалості робочого часу (40 годин на тиждень) оплата відбувається в порядку, передбаченому ст. 106 КЗпП. Вона сплачується в подвійному розмірі годинної ставки за кожну годину роботи у надурочний час. 

Якщо робота виконується поза межами базових днів та годин, але загальний час роботи працівника не перевищує визначеної договором нормальної тривалості робочого часу, така робота має бути оплачена у розмірі, визначеному у трудовому договорі. 

Таке роз'яснення надано на ТГ-каналі Східного міжрегіонального управління Держпраці.