Особливий період в Україні діє – Верховний Суд

Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Отже, Верховний Суд дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє.

Зверніть увагу!

Це означає, що роботодавці і далі зобов'язані діяти в умовах особливого періоду, зокрема дотримуватись гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків, у тому числі призваних на військову службу. Зазначені гарантії встановлені ст. 119 Кодексу законів про працю України (зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток таких працівників).

До відома!

Правильно нараховувати заробітну плату працівникам та утримувати податки допоможе модуль Зарплата у програмі M.E.Doc.

Нижче наводимо повний текст листа ВСУ 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18.

ВЕРХОВНИЙ СУД

ЛИСТ

від 13.07.2018 р. N 60-1543/0/2-18

Начальникові Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України,

Генералу армії України

Муженку В. М.

Шановний Вікторе Миколайовичу!

На Ваш лист (вх. N 1442/0/1-18 від 22.06.2018) щодо визначення тривалості особливого періоду в Україні у правових позиціях Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повідомляємо.

Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період". Як слушно зазначено у Вашому листі, в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N 205/1993/17-ц (касаційне провадження N 61-1664св17) установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014 "Про часткову мобілізацію" (Указ N 303/2014). Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Окрім наведеної постанови, таку саму правову позицію сформульовано і в інших постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі N 131/1449/16-ц (касаційне провадження N 61-4157св18); від 14.02.2018 у справі N 727/2187/16-ц (касаційне провадження N 61-3951св18); від 20.02.2018 у справі N 640/4439/16-ц (касаційне провадження N 61-4304св18) (Постанова N 61-4304зпв18, 640/4439/16-ц); від 21.02.2018 у справі N 211/1546/16-ц (касаційне провадження N 61-4255св18) та ін.

Натомість у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі N 127/13998/17 (касаційне провадження N 61-11716св18), про яку згадується у Вашому листі, було вказано, що з 18.03.2014 в Україні настав особливий період, тривалість якого пов'язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено пунктом 3 Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014 (Указ N 303/2014), тобто 45 діб. Також у цій постанові зазначено, що Указ (Указ N 411/2016) про демобілізацію останньої шостої черги мобілізованих було ухвалено 26.09.2016, і згідно з цим Указом у жовтні закінчилося звільнення в запас військовослужбовців за призовом під час мобілізації на особливий період. Проте ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 у справі N 127/13998/17 (касаційне провадження N 61-11716св18), постановлено в порядку статті 269 Цивільного процесуального кодексу України, зі згаданої постанови від 25.05.2018 виключено посилання на те, що особливий період пов'язується з тривалістю мобілізації (45 діб), і на момент укладення та дії кредитного договору особливий період в Україні не діяв. Відповідну описку усунуто, оскільки вказівка на період стосувалася тривалості мобілізації, а не особливого періоду в України.

Таким чином, Верховний Суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє.

З повагою

Голова Верховного Суду

В. Данішевська