Особливості утворення роботи акцизних складів при СЕАРП та СЕ – в індивідуальному роз’ясненні ДФС

ДФС листом від 29.03.2019 р. № 1363/6/99-99-12-01-02-15/ІПК надала індивідуальне роз’яснення щодо особливостей утворення роботи акцизних складів, обладнання складів витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками тощо.

У запиті до ДФС Товариство «А»» поінформувало, що являється користувачем трьох резервуарів.

Умови запиту:

Резервуари № 1 та № 2 поєднані трубопроводом, який належить Товариству «Б» та надає Товариству «А» послуги по транспортуванню нафтопродуктів. Резервуари № 2 та № 3 поєднані трубопроводом користувачем яких є один суб’єкт господарювання Товариство «А».

Запитання:

1. Чи є окремим акцизним складом Резервуар № 1, який знаходиться у м. Бориспіль та на нього є окремі правовстановлюючі документи?
2. Чи є окремим акцизним складом Резервуар № 2, який знаходиться у Бориспільському районі та на нього є окремі правовстановлюючі документи?
3. Чи є окремим акцизним складом трубопроводи Товариства Б, у яких зберігається і в подальшому транспортується паливо Товариства «А» (у Товариства «Б» в цій технологічній схемі відсутні резервуари)?
4. Чи є єдиним акцизним складом Резервуар № 1, Резервуар № 2, трубопроводи Товариства «Б»?
5. Якщо усі ці об’єкти (Резервуар № 1, Резервуар № 2, трубопроводи) необхідно вважати єдиним акцизним складом, хто є розпорядником такого акцизного складу та має подавати відомості згідно з Податковим кодексом України Кодексом та Постановою № 891: Товариство «А» чи Товариство «Б»?
6. Хто і де має встановлювати в витратоміри-лічильники?
7. Чи потрібно під час внутрішнього переміщення нафтопродуктів, у т. ч. в технологічних цілях в межах одного складу між Резервуаром № 2 та Резервуаром № 3 встановлювати на трубопроводах витратоміри-лічильники?
8. У яких місцях необхідно встановлювати витратоміри-лічильники: в місці розташування колектору, який пов’язує в собі усі резервуари чи на трубопроводі у місці видачі (наливу) нафтопродукту (на усіх точках (стояках) пункту наливу)?
9. Які ліцензії на оптову торгівлю має отримати Товариство «А»:

• на кожний об’єкт нерухомого майна незалежно від його адреси, навіть якщо вони співпадають, та окремо ліцензію для здійснення торгівлі за відсутності місць для оптової торгівлі;
• на дві адреси, за яким розташовані об’єкти нерухомого майна та окремо ліцензію для здійснення торгівлі за відсутності місць для оптової торгівлі;
• інші ліцензії?

Нормативні документи, на які є посилання в індивідуальній податковій консультації:

• Податковий кодекс України (далі – ПКУ);
• Закон України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628);
• Закон України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481);
• Постанова КМУ від 22.11.2017 р. № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку» (далі – Порядок № 891).

Щодо запитань 1-4

Резервуари № 1 та № 2, які розташовані за різними адресами, являються окремими акцизними складами в розумінні ПКУ, Закону № 2628 та Постанови № 891.

Трубопровід в цій технологічній схемі не являється окремим акцизним складом, а лише частиною процесу при транспортуванні нафтопродуктів між Резервуарами № 1 та 2.

При цьому, зазначені дії повинні відображатись при поданні даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.

Щодо запитання 5, 6.

Оскільки Резервуари № 1 та № 2, які розташовані за різними адресами, є окремими акцизними складами, а Товариство «Б» надає послуги з транспортування палива трубопроводом, не здійснюючи операції з вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, то розпорядником акцизного складу є Товариство «А», з урахуванням правовстановлюючих документів на користування резервуарами.

ДФС не визначає місця встановлення засобів вимірювання.

Отже, з 01.07.2019 р. норми ПКУ, Закону № 2628 та Постанови № 891 поширюються на Товариство «А» та регламентують роботу акцизних складів на митній території України, які необхідно облаштовувати рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками. При цьому такі дії повинні відображатись при поданні даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.

Щодо запитання 7, 8

На сьогодні ПКУ та Постановою № 891 не визначено поняття «видача пального».

Обіг пального – будь-які операції, що передбачають (пп. 4 п. 2 Порядку № 891):

• фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);
• фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
• при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до пп. 230.1.2 ПКУ, який набере чинності 01.07.2019 р., акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Суб’єкт господарювання розробляє технологічну схему встановлення засобів вимірювання, розраховує та підбирає перелік засобів вимірювання витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального та рівнемірів-лічильників рівня пального, виходячи з об’ємів зберігання пального, діаметрів трубопроводів, пунктів наливу та інших технологічних аспектів у сфері обігу палива, зазначені дії повинні відображатись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.

Щодо запитання 9

Законом № 2628 внесено зміни до Закону № 481, зокрема запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01.07.2019 р.

Під оптовою торгівлею пальним, відповідно до ст. 1 Закону № 481, розуміється діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам. Місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (ч. 8 ст. 15 Закону № 481).

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (ч. 16 ст. 15 Закону № 481).

Нагадуємо нашим користувачам, що відповідне роз’яснення є індивідуальним. Щоб уникнути непорозумінь з органами ДФС радимо звернутися в податкові органи за особистим роз’ясненням.

Докладніше про СЕАРП та СЕ та проект Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового читайте у Блозі бухгалтера.