Перелік причин, за яких може застосовуватись арешт майна платника податків

Відповідно до п. 94.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Про це нагадали податківці ГУ ДФС у Тернопільській області.

Пунктом 94.2 ПКУ визначені обставини, за яких може бути застосовано арешт майна, а саме:

• платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
• фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
• платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
• відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
• відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
• платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
• платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
• платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Зауважимо!

За наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 ПКУ, контролюючий орган може прийняти рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилає:

• платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
• іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (пп. 94.6.1 – 94.6.2 ПКУ).

Крім того, ч. 2 п. 94.6 ПКУ встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду на підставі звернення контролюючого органу.

Слід зазначити, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 ПКУ (п. 94.3 ПКУ).

Пунктом 94.5 ПКУ визначено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

До відома!

Наказом Мінфіну від 14.07.2017 № 632 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.