вгору

Податкові збитки при реорганізації: що потрібно знати правонаступнику

Юридична особа припиняється шляхом реорганізації або ліквідації. Це визначено вимогами ст. 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). У разі реорганізації всі майнові права та обов’язки переходять до правонаступника. Юридична особа вважається припиненою з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. 

Однією з форм реорганізації є перетворення – зміна організаційно-правової форми юридичної особи. При цьому новостворена юридична особа набуває всіх прав та обов’язків попередньої (ст. 108 ЦКУ). 

Підпункт 140.4.5 Податковий кодекс України (далі – ПКУ) передбачає право правонаступника врахувати від’ємне значення об’єкта оподаткування (податкові збитки) підприємства, що реорганізується. Таке право виникає: 

  • при приєднанні, злитті або перетворенні – у періоді затвердження передавального акта; 
  • при поділі або виділі – у періоді затвердження розподільчого балансу. 

При цьому сума збитків, яка може бути врахована правонаступником, не повинна перевищувати суму власного капіталу підприємства, що припиняється, станом на кінець попереднього звітного року. Додатково обов’язковою умовою є перебування підприємства, що припиняється, та правонаступника у статусі пов’язаних осіб більше ніж 18 послідовних місяців до завершення реорганізації. 

Сума від’ємного значення відображається у рядку 3.2.4.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток РІ).  

Підприємство-правонаступник, яке утворилося в результаті реорганізації (приєднання, злиття або перетворення), має право врахувати податкові збитки підприємства, що припиняється, та зменшити на їх суму фінансовий результат до оподаткування (п. 140.4.5 ПКУ). 

Таке право надається незалежно від того, чи було підприємство, що припиняється, включене до Реєстру великих платників податків. Скористатися ним правонаступник може вже у першому податковому (звітному) періоді після завершення реорганізації на підставі показників декларації з податку на прибуток підприємства, що припиняється, складеної станом на дату затвердження передавального акта. 

При цьому повинні виконуватися такі умови: 

  • сума податкових збитків не повинна перевищувати розмір власного капіталу підприємства, що припиняється, станом на кінець попереднього звітного року; 
  • підприємство, що припиняється, та правонаступник мають бути пов’язаними особами щонайменше 18 послідовних місяців до дати завершення реорганізації. 

При цьому для зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування слід враховувати вимоги пп. 140.4.4 ПКУ.  

Платники податку на прибуток (крім великих платників податків) мають право повністю враховувати від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих років при визначенні фінансового результату до оподаткування. 

Для великих платників податків діють окремі правила. Такі платники можуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування лише в межах 50% непогашеної суми податкових збитків минулих років за один податковий (звітний) період. 

Частина від’ємного значення, яка не була врахована у поточному звітному періоді, переноситься на наступні податкові періоди та може враховуватися надалі також у межах 50% до її повного погашення. 

Якщо правонаступник є великим платником податків та включений до Реєстру ВПП, він застосовує спеціальні правила погашення збитків. У такому випадку фінансовий результат до оподаткування може бути зменшений не більше ніж на 50% непогашеної суми податкових збитків минулих років за один звітний період. 

Якщо ж правонаступник не належить до великих платників податків, він має право врахувати всю непогашену суму від’ємного значення об’єкта оподаткування у повному обсязі. 

Якщо непогашена сума податкових збитків минулих років не перевищує 10% позитивного значення об’єкта оподаткування поточного звітного періоду (визначеного без урахування таких збитків), платник податку має право врахувати таку суму у повному обсязі при зменшенні фінансового результату до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період. 

Положення пп. 140.4.4 ПКУ застосовуються з урахуванням норм підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. 

Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років, за якими одночасно виконуються дві умови: 

  • такі суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування у наступних податкових періодах; 
  • за їх рахунок було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток), визначене без урахування таких збитків. 

Окремо встановлено, що для великих платників податків з 2022 року діє обмеження: вони мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50% суми накопичених податкових збитків минулих років за один звітний період. 

Отже, якщо правонаступник включений до Реєстру ВПП, на нього поширюються правила обмеженого врахування податкових збитків, передбачені пп. 140.4.4 ПКУ. У такому випадку в рядку 3.2.4.1 додатка РІ відображається 50% непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років. 

Якщо ж правонаступник не включений до Реєстру ВПП, він має право врахувати всю непогашену суму від’ємного значення об’єкта оподаткування в повному обсязі та відобразити її у рядку 3.2.4.1 додатка РІ. 

Про це повідомили податківці Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.