вгору

Поділ щорічної відпустки на частини:чи можна брати по 1-5 днів і не включати вихідні?

Щорічну відпустку дозволено поділяти на частини за умови, що одна з них становить не менше 14 календарних днів поспіль. Отже, після використання працівником безперервної частини відпустки тривалістю щонайменше 14 календарних днів решту днів можна розподілити на частини будь-якої тривалості, зокрема по 1-5 днів. Це визначено ст. 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон № 504) та ст. 79 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП). 

Законодавство не встановлює обмежень щодо тривалості окремих частин щорічної відпустки та не забороняє включати до них вихідні дні або надавати відпустку без їх включення.
Основна умова – дотримання вимоги щодо безперервної частини відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів. 

Варто враховувати, що щорічна відпустка надається в календарних, а не робочих днях. Тому, якщо працівнику надано 5 календарних днів відпустки, вони обчислюються послідовно. Якщо на цей період припадають субота та неділя, ці дні також зараховуються до тривалості відпустки. 

Поділ щорічної відпустки на частини та визначення строків її використання погоджуються між працівником і роботодавцем. Таким чином, надання відпустки частинами є правом, а не обов’язком роботодавця. Він може не погодити запропонований працівником поділ або строки використання відпустки. 

Особливості надання відпусток під час воєнного стану 

Додаткові обмеження щодо реалізації права на відпустку в період воєнного стану передбачені ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі – Закон № 2136). 

Зокрема, відповідно до частини другої статті 12 Закону № 2136 роботодавець має право відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). 

Крім того, на період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні невикористаних днів щорічної відпустки за попередні робочі роки. 

Також на час воєнного стану не застосовуються положення ч. сьомої ст. 79 КЗпП та ч. другої ст. 12 Закону № 504 щодо строків надання невикористаної частини щорічної відпустки. За загальним правилом, вона має бути надана працівнику до завершення робочого року, але не пізніше 12 місяців після його закінчення. 

Наостанок зазначимо, що листи міністерств, інших державних органів та роз’яснення інспекторів праці не належать до нормативно-правових актів. Вони мають інформаційно-рекомендаційний характер і не встановлюють обов’язкових для виконання правових норм. 

Про це нагадали податківці Східне міжрегіональне управління Держпраці.