вгору
24.11.2022
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Це передбачено пп. 14.1.257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 165.1.31 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається основна сума поворотної фіндопомоги, наданої платником ПДФО іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фіндопомоги, що отримується платником ПДФО.
Правовою основою для отримання поворотної фіндопомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст. ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Зокрема, згідно зі ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи як (пп. 165.1.29 ПКУ):
Тобто, сума коштів, надана юрособою-нерезидентом фізичній особі за договором позики, яку фізособа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін, не підлягає оподаткуванню ПДФО і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Однак, якщо сума поворотної фіндопомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Про це повідомило ГУ ДПС у Дніпропетровській області.