Право власності чи оренди на земельну ділянку набуто в середині місяця: що з МПЗ?

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені п. 141.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Нагадуємо, що відповідно до пп. 141.9.1 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання. 

Розрахунок мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами, встановленими п.п. 38-1.1.1, 38-1.1.2 ПКУ та зазначається у Додатку МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897. 

Згідно з пп. 38-1.1.1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою: 

МПЗ = НГОд × К × М / 12, де: 

- МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання; 

- НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; 

- К – коефіцієнт, який становить 0,05; 

- М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків. 

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою (пп. 38-1.1.2 ПКУ): 

МПЗ = НГО × S × К × М / 12, де: 

- МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання; 

- НГО – нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по АР Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; 

- S – площа земельної ділянки, га; 

- К – коефіцієнт, що становить 0,05; 

- М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків. 

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38-1.1.4 ПКУ). 

Згідно з абз. першим п. 38-1.4 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у т. ч. оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільгоспугідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (у т.ч. на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови держреєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (у т.ч. на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у т. ч. оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку. 

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Це визначено ст.ст. 125 – 126 Земельного кодексу України. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-ІV. 

За відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у т. ч. оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік. 

Отже, якщо набуття права власності або право користування на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, здійснювалось за умови державної реєстрації таких прав, то для розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена/не проведена, враховується період, починаючи з місяця, в якому платник набув право власності, оренди, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) на земельну ділянку (далі – право власності). При цьому, незалежно від того, що набуття права власності відбулося в середині (наприкінці) місяця, для розрахунку МПЗ враховується повний місяць. 

Відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 102.02. 

Також на цю тему читайте матеріал: Питання – відповіді щодо особливостей визначення МПЗ.