вгору

Продаж товарів через Інтернет: коли потрібно застосовувати РРО?

10.12.2019

У випадку коли місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), застосування РРО є необов’язковим. У інших випадках (при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання (далі – СГ) зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах. Пояснимо далі.

Правові засади застосування РРО в торгівлі, зокрема електронній

Правові засади застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та Законом України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Дія Закону № 265 поширюється на всіх СГ, що здійснюють розрахунки за готівку та/або безготівку. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Засади діяльності у сфері електронної комерції та порядок вчинення електронних правочинів визначено Законом України від 03.09.2015 р. № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675).

Розрахункова операція&місце проведення розрахунків

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівки за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). У разі застосування банківської платіжної картки – це оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати за безготівку товару чи послуги банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігається отримана за реалізовані товари (надані послуги) готівка. Також це місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону № 265).

При оформленні будь-якої розрахункової операції СГ зобов’язаний видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Це стосується і замовлень товарів (послуг) через Інтернет (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

У той же час, РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються, зокрема, при оптовій торгівлі (п. 12 ст. 9 Закону № 265).

Нагадуємо нашим користувачам, що форма та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів.

Особливості розрахунків через Інтернет

Реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або в інший спосіб. При цьому, під час укладення такого договору виключається можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром (зразками товару). Відповідна норма встановлена п. 14 ч. 1 ст. 3 Закону № 675.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України (абз. другий ч. 1 ст. 13 Закону № 675).

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи відповідно до умов електронного договору повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (ч. 3 ст. 13 Закону № 675).

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ), зокрема, банківської картки, у сфері електронної комерції дозволяється формування електронного документа за умови доставки його користувачу. Такі документи мають статус первинного та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Водночас, за роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 р. № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг). Вона лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку покупця (споживача).

Отже, якщо споживач замовив товар (послугу) через Інтернет, і розрахунок за товар (послугу) було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи платіжних терміналів, слід обов’язково застосувати РРО продавцю товару (надавачу послуги) та видати споживачу розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО).

Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно за безготівку (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

Оформлення відстрочки платежу, кредиту

При проведенні розрахунків з відстроченням платежу (у кредит) обов’язково потрібно при відпуску товару (послуги) видати покупцю розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням форми оплати «У КРЕДИТ/ПІСЛЯПЛАТА/ВІДСТРОЧКА ПЛАТЕЖУ».

Отримання коштів оприбутковується у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівки від покупця, що відповідає зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО. І на цьому РРО виконується операція «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

Докладніше – у повідомленні ДПС.