вгору
28.01.2025
У період дії воєнного стану норми ч. ч. першої і другої ст. 54 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не застосовуються. Це передбачено ч. 2 ст. 8 Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-IX «Про особливості трудових відносин під час воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Тобто, в період воєнного стану при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) не скорочується на одну годину, а також тривалість нічної роботи може зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Нагадуємо, що нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ч. третя ст. 54 КЗпП).
Робота у нічний час (ст. 54 КЗпП) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час відповідно до ст. 108 КЗпП.
Якщо колдоговором, укладеним на підприємстві, передбачено оплату працю в нічний час, вище за державну гарантію, встановлену ст. 108 КЗпП, а відповідно до ст. 11 Закону № 2136 дія даного положення колдоговору зупинена за ініціативою роботодавця, має застосовуватися доплата, передбачена на рівні законодавства.
Про це повiдомлено на сайті ФПУ.