Щодо норми тривалості робочого часу: роз'яснює Держпраці

Нагадуємо, що ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП)  передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. При цьому, підприємства та організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати і меншу норму тривалості робочого часу. 

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години (ч. друга ст. 52 КЗпП). 

Частиною другою ст. 53 КЗпП передбачено, що напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин. 

При п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день (ч. перша ст. 67 КЗпП). 

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. відповідно ч. першої ст. 2 Закону України «Про оплату праці». 

Чинним законодавством України не передбачено встановлювати єдину норму тривалості робочого часу на місяць чи рік. Ця норма може бути відмінна залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на місяць чи рік приймається самостійно з дотримання норм ст. 50−53, ст. 67 КЗпП (роз’яснення Мінекономіки від 19.08.2021 р. «Про розрахунок норми тривалості робочого часу). 

Листи-роз’яснення, розміщені на сайті Мінекономіки, з визначенням норми тривалості робочого часу на відповідний рік не реєструються в Мін’юсті в установленому порядку, а тому не є нормативним актом. Вони служать як рекомендації або, враховуючи те, що в них визначені всі нормоутворюючі фактори, як методичний посібник при розрахунку норми тривалості робочого часу на місяць чи рік безпосередньо на підприємстві в установі, організації (лист Мінекономіки від 22.12.2023 р. № 4706-05/70902-09). 

Таким чином, законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу. Вона може бути різною залежно від графіка роботи роботодавця, тому обраховується ним самостійно. 

Про це повідомлено на сайті Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці.