Стягнення заборгованості із невиплаченої зарплати в примусовому порядку

Стягнення заборгованості із нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в примусовому порядку може відбуватися лише після ухвалення рішення суду (наказу) на користь працівника та відповідно набрання рішенням суду (наказом) законної сили. При цьому боржник – роботодавець відмовляється виконувати його добровільно. 

Примусовий порядок виконання рішення суду (наказу) 

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі – Закон № 1404) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». 

Для виконання рішення суду (наказу) в примусовому порядку працівнику необхідно звернутися до Державної виконавчої служби (далі – ДВС) чи приватного виконавця, оскільки законодавством не передбачено направлення рішення судів до виконавців автоматично. 

Для цього необхідно: 

1. звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу виконавчого документа (виконавчого листа, наказу). 

Відповідно до ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 

• виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 
• судові накази; 
• ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 
• виконавчих написів нотаріусів; 
• посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 
• постанов держвиконавців про стягнення виконавчого збору, постанов держвиконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 
• постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адмінправопорушення у випадках, передбачених законом; 
• рішень інших держорганів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень НБУ, які законом визнані виконавчими документами; 
• рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 
• рішень (постанов) суб’єктів держфінмоніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень; 
• рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами; 
• рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу. 

Виконавчі документи ((виконавчий лист (наказ)) обов’язково мають містити (ст. 4 Закону № 1404): 

• назву і дату видачі документа, найменування органу, П. І. Б. та посаду посадової особи, яка його видала; 
• дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 
• повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, дату народження боржника – фізособи; 
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта; 
• резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 
• дату набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 
• строк пред’явлення рішення до виконання. 

2. написати відповідну заяву про примусове стягнення коштів із боржника та звернутися із заявою до ДВС або приватного виконавця, який знаходиться: 

• за місцем проживання/ перебування або роботи боржника; 
• за місцезнаходженням майна боржника. 

Зверніть увагу! Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону № 1404 виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3-х років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або держорган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3-х місяців. 

Про відкриті виконавчі провадження можна дізнатися: 

• у відділі ДВС, до якого був спрямований виконавчий лист з суду; 
• у додатку «Дія»; 
• у Єдиному реєстрі боржників. 

Про це інформує Федерація профспілок України.