Суми грошових зобов’язань оскаржуються в адміністративному порядку: чи є підстави для відмови у отриманні довідці про відсутність заборгованості?

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), визначає механізм надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка). 

Перевірка наявності або відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника (п. 5 Порядку № 733). 

За відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, недоїмки зі сплати ЄСВ та/або іншої заборгованості з платежів (у т. ч. розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), відповідний контролюючий органу, уповноважений здійснювати заходи з погашення податкового боргу формує Довідку. 

За наявності у платника податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати ЄСВ, та/або заборгованості з платежів контролюючий орган готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки.  

Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Відповідно до п. 56.2 ПКУ у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму зобов’язання або ухвалив рішення, яке суперечить закону або перевищує його повноваження, він має право подати скаргу на це рішення до контролюючого органу вищого рівня. 

Скарга, подана в установлений термін відповідно до п. 56.3 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, до завершення процедури адміністративного оскарження (п. 56.15 ПКУ). 

Важливо! Протягом цього терміну податкові вимоги з оскаржуваного податку не надсилаються, а сума грошового зобов’язання вважається неузгодженою. 

Платник податків, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, може оскаржити податкове повідомлення або інше рішення контролюючого органу в суді в будь-який час після його отримання (п. 56.18 ПКУ). 

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. 

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в інтегрованій картці платника відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. 

Отже, наявність сум грошових зобов’язань, які оскаржуються в адміністративному (судовому) порядку, не є підставою для відмови платнику податків у наданні Довідки. 

Таке роз'яснення надано на Інформаційно довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 135.06.