ТОП гарячих запитань та відповідей щодо ПРРО. Частина VІІ

Продовжуємо цикл матеріалів щодо застосування ПРРО. Із цієї статті Ви дізнаєтесь, зокрема, щодо:

• роботи ПРРО у разі відсутності зв’язку;
• застосування РРО ветаптеками та клініками, які надають ветеринарні послуги;
• кодування товарів в РРО без зазначення їх назви, кількості і вартості одиниці виміру;
• розміру штрафних санкцій у 2021 році за порушення п. 1 ст. 17 Закону № 265.

1. У сільській місцевості існує проблема передачі даних до ДПС при нестабільному зв’язку, зокрема, Інтернет. Що робити у разі відсутності зв’язку при застосування програмного РРО?

Що стосується проблем передачі даних програмними РРО, то у разі відсутності зв’язку програмний РРО використовує номери, зарезервовані для розрахункових документів, які передаються до ДПС після відновлення зв’язку.

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 року № 317 (далі – Порядок № 317), на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн (далі – Діапазон).

Програмне рішення програмного РРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо, зокрема, відновлення зв’язку програмного РРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн, дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця);

Програмний РРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером.

Також програмний РРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку програмного РРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу програмного РРО з режиму офлайн. Це передбачено пп. 3.4 п. 3 Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 08.10.2012 року № 1057 (далі – Вимоги № 1057).

Отже, у разі інформування програмним РРО про відсутність зв’язку із фіскальним сервером доцільно звернутися до оператора мобільного зв’язку та/або регіональних провайдерів інтернет-послуг. Відповідне роз’яснення розміщено на сайті ДПСУ.

2. Надання яких саме медичних послуг (які коди УКТ ЗЕД послуг) потребує обов’язкового застосування РРО?

Статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 року № 2801-XII визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) визначає правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, а Податковий кодекс України (далі – ПКУ) регулює питання сфери застосування РРО та/або програмних РРО відповідно до певних видів економічної діяльності.

3. Чи потребує обов’язкового застосування РРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?

Згідно з п. 61 підрозд. 10 розд. XX ПКУ з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує  220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 року № 2498-XII ветеринарна аптека – заклад ветеринарної медицини – аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;

заклад ветеринарної медицини – установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

ветеринарна медицина – галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках – і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.

Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей, отже вимоги щодо застосування РРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються.

4. Чи вважатиметься порушенням використання режиму попереднього програмування, якщо перевіркою буде виявлено, що аналогічні товари закодовано у групи товарів і при цьому в РРО не запрограмована кількість таких товарів?

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 року № 13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Фіскальний чек має, зокрема, містити такі обов’язкові реквізити:

• якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги);
• код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);
• цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника);
• назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ.

Отже, якщо РРО суб’єкта господарювання закодовано таким чином, що у фіскальному касовому чеку РРО товари зазначаються, зокрема, без зазначення їх назви, кількості і вартості одиниці виміру, то це буде порушенням використання режиму програмування.

5. Відтермінування до кінця поточного року застосування штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО ризиковим категоріям ФОП - платникам єдиного податку, які мають застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2021 року.

Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог Закону № 265 визначається відповідними статтями Закону № 265.

Водночас, згідно з п. 11 розд. ІІ Прикінцевих положень Закону № 265 тимчасово, до 01 січня 2022 року, санкції, визначені п. 1 ст. 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

• 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
• 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

6. Щодо необхідності застосування РРО/ПРРО фінансовими установами.

Пунктом 2 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій. Також зазначено, що використання нефіскалізованих ПТКС, які не належать банкам, забороняється.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ, фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Разом з цим, законодавство не містить визначень термінів «банківські операції». «Банківські операції» за своєю суттю є конкретними діями (операціями, транзакціями), що здійснюють банки, надаючи банківські послуги, перелік яких визначений ст. 47 Закону «Про банки та банківську діяльність». Відповідно до даної статті банківські послуги дозволено надавати тільки банкам.

Таким чином, фінансові установи при прийманні готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму надання послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО, в обов’язковому порядку.

Відповідне роз’яснення розміщено на сайті ДПСУ.