вгору

Уряд схвалив нові правила трансфертного ціноутворення: що зміниться?

Кабмін схвалив законопроєкт, розроблений Мінфіном «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення». Про це зазначено на Урядовому порталі. 

Мета змін – посилити захист податкової бази України, зменшити кількість податкових спорів і ризики подвійного оподаткування, а також наблизити українське законодавство до стандартів ОЕСР та ЄС. 

Що зміниться? 

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) визначає правила встановлення цін в операціях між пов’язаними особами. Ключовим тут є принцип «витягнутої руки»: умови таких операцій мають відповідати ринковим умовам, які існували б між незалежними компаніями. 

На практиці пов’язані компанії можуть використовувати внутрішньогрупові операції для штучного переміщення прибутку або зменшення оподатковуваного доходу в Україні. Наприклад, товари чи послуги можуть продаватися пов’язаній компанії за ціною, нижчою за ринкову, що дозволяє зменшити прибуток і, відповідно, суму податків. 

Законопроєкт передбачає усунення основних можливостей для таких практик. Зокрема, пропонується скасувати вартісні критерії для визначення операцій як контрольованих та встановити більш чіткі правила застосування принципу «витягнутої руки». 

Нові підходи стосуватимуться не лише транскордонних операцій, а й окремих операцій між пов’язаними компаніями всередині України. 

Чому це важливо? 

Саме операції всередині корпоративних груп є одним із поширених механізмів розмивання податкової бази та переміщення прибутку до юрисдикцій із нижчим оподаткуванням. 

Запропоновані зміни мають мінімізувати такі ризики та забезпечити оподаткування прибутку там, де фактично створюється економічна цінність. 

Водночас нові правила мають зробити вимоги до ТЦУ більш зрозумілими та передбачуваними для бізнесу, що, своєю чергою, може зменшити кількість спорів між платниками податків і контролюючими органами. 

Основні зміни 

Законопроєкт передбачає: 

  • розширення застосування принципу «витягнутої руки». Його пропонується поширити на окремі внутрішні операції з пов’язаними особами, зокрема операції зі збитковими підприємствами та компаніями, які користуються пільговими режимами оподаткування податком на прибуток; 
  • уточнення аналізу зіставності. Передбачається чіткіше визначити етапи ідентифікації операцій та встановлення їхніх умов для подальшого проведення аналізу зіставності; 
  • удосконалення методів ТЦУ. Будуть уточнені правила застосування методів ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку; 
  • оновлення DEMPE-аналізу нематеріальних активів. Пропонується чіткіше враховувати функції розвитку, вдосконалення, обслуговування, захисту та експлуатації нематеріальних активів, а також пов’язувати розподіл прибутку з фактично виконуваними функціями; 
  • нові підходи до фінансових операцій. У випадках, коли пов’язана компанія формально надає фінансування, але фактично не контролює пов’язані з ним ризики, її дохід не повинен перевищувати безризикову дохідність. Орієнтиром пропонується використовувати дохідність державних облігацій у відповідній валюті. Якщо ж кредитор фактично контролює ризики, дохідність може включати відповідну премію за ризик. 

Такий підхід має запобігти штучному переміщенню прибутку на компанії групи, які формально надають позики, але не виконують відповідних функцій і не несуть реальних ризиків. 

Диференційовані штрафи

Замість чинної єдиної ставки штрафу у розмірі 10% від суми податкового зобов’язання пропонується запровадити шкалу, яка враховуватиме поведінку платника податків: 

  • 7% від суми коригування – якщо платник належним чином виконав обов’язки щодо подання звітності та документації з ТЦУ; 
  • 10% – якщо порушення супроводжувалося неподанням звіту про контрольовані операції або документації з ТЦУ; 
  • 15% – за наявності обтяжуючих обставин, зокрема недостовірного розкриття інформації, яке вплинуло на вибір методу оцінки або зіставних операцій. 

Уточнення правил щодо методів та джерел інформації. Зокрема, пропонується переглянути спростовані презумпції щодо обраного методу ТЦУ та використаних джерел інформації. 

Такий підхід має стимулювати компанії своєчасно та сумлінно виконувати вимоги законодавства у сфері ТЦУ. 

Зменшення звітного навантаження 

Попри посилення контролю, законопроєкт передбачає і спрощення звітності для бізнесу. 

Зокрема, пропонується встановити вартісні критерії для операцій, які не потребуватимуть відображення у документації з ТЦУ. Також передбачаються критерії та типи операцій, які матимуть вищий або нижчий рівень ризику з точки зору ТЦУ. 

Це має дозволити зосередити контрольні ресурси на операціях із найбільшим потенційним податковим ризиком. 

Відповідність міжнародним стандартам 

Під час підготовки законопроєкту враховано: 

  • Настанови ОЕСР щодо ТЦУ у редакції 2022 року; 
  • кроки 8–10 Плану дій BEPS; 
  • зобов’язання України в межах Угоди про асоціацію з ЄС; 
  • положення Національної стратегії доходів до 2030 року. 

Ухвалення запропонованих змін має стати черговим кроком України на шляху до членства в ОЕСР, а також посилити довіру міжнародних партнерів до української податкової системи. 

Очікувані результати 

Очікується, що реалізація законопроєкту дозволить: 

  • виконати міжнародні зобов’язання України у процесі наближення до стандартів ОЕСР; 
  • підвищити податкову визначеність для бізнесу; 
  • зменшити кількість спорів у сфері ТЦУ; 
  • покращити інвестиційний клімат; 
  • підвищити ефективність адміністрування ТЦУ; 
  • зменшити ризики розмивання української податкової бази. 

Передбачається, що норми законопроєкту, у разі його прийняття, набудуть чинності 1 січня 2028 року. Таким чином, бізнес матиме час для адаптації до нових правил та підготовки внутрішніх процесів і документації. 

04.09.2026 р. проєкт Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення” зареєстровано у Верховній Раді за № 16035.